Топ 10 новинок від зірок сучасної української літератури

Вже традиційно до великої події у книжковій сфері, Форуму видавців, автори активізуються і випускають гарячі новинки. Таки є чого чекати. Плідно попрацювали саме українські автори, як-от Сергій Жадан, Василь Шкляр, Любко Дереш, Кость Москалець, Юрій Винничук, Макс Кідрук, Володимир Лис, Василь Карп’юк — письменники давно улюблені й шановані. Давайте пильніше приглянемось до їхніх творів.

Інтернат
Сергій Жадан

Події роману відбуваються у січні 2015 року на Донбасі. Головний герой Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. І він змушений цю лінію перетнути. А щоб повернутись назад, йому потрібно визначитись, на чиєму боці його дім.
«Інтернат» — це рефлексія на події дворічної давнини. Ключовим тут є акцент на особистості головного героя, «людини без рушниці», цивільного. А також на його побуті поблизу прифронтових територій. Роман про те, як цей побут перетинається із вибором і усвідомленням «погані» — «хороші», «свій» — «чужий».

Певною мірою Жадана можна сьогодні назвати голосом Сходу. Правдивим, болючим, відвертим. Але чи вдасться йому сказати «Інтернатом» про важливе достатньо голосно, вирішувати читачам.

Спустошення
Любко Дереш

Кажуть, що «Спустошення» — це суміш старого 2000-го Дереша і нового, філософсько-екзистенційного, Дереша-письменника.

Про що ж «Спустошення»? За сюжетом «головний герой, Федір Могила — тележурналіст, розчарований у власному покликанні, намагається віднайти себе, стаючи на непевну стезю езотеричних знань і практик, що небезпечним чином переплітаються з політичним життям країни. Особисте любовне фіаско і бажання добути з себе бодай трохи щирості потрапляють у несподіваний резонанс із пульсом часу — технології управління свідомістю, проекти наддержави і нової цивілізації, інтелектуальні війни між „онтологічними зграями“ змішуються в образ нової темної орди, котра жене своїх коней на столиці старого світу», — розповів автор для порталу Аmoeba. І це тільки верхівка айсбергу.

Лютеція
Юрій Винничук

Роман «Лютеція» — новий постмодерний витвір Юрія Винничука. З елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Рецепт знайомий, але від того ж не має смакувати гірше?

Герої роману розшукують таємничу Лютецію, дівчину зі снів. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція. Не знаємо, як вас, а нас така веремія інтригує.

Не озирайся і мовчи
Максим Кідрук

Макс Кідрук голосно зарекомендував себе як автор нових для українців жанрів: спочатку тревелога, потім технотриллера. А в новому творі «Не озирайся і мовчи» він відходить і від техно, і від триллеру. Все ще чутно відголоски, але вже не концентровано. Важливим є момент соціальної значущості видання: тут порушується тема булінгу — знущання підлітків над собіподібними.

Новий роман ідейно продовжує попередні книги Кідрука, присутня чимала порція наукових фактів. Цього разу про час і простір.

За сюжетом сім’я переїжджає, і чотирнадцятирічний Марк змінює школу, хлопець розумненький, але тихий — а значить ідеальний об’єкт для знущань. Тож мріє втекти від світу у тихе місце без оцього всього. Виявляється, зі своїми бажаннями потрібно бути обережним, бо таке місце йому все ж вдається знайти.

Автор відзначає, що об’єктивно вважає «Не озирайся і мовчи» своєю найкращою книгою. Серйозне оголошення, чи не так?

Троща
Василь Шкляр

Василь Шкляр знаний серед українських читачів як автор історичних романів. Він вирішив не розчаровувати армію прихильників і написав роман про УПА.

Сам автор каже, що «Троща» написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.
Події в новому романі відбуваються у бандерівському підпіллі, у кінці сорокових років.

«Троща» — символічна назва. Так на Тернопільщині, де проходить дія роману, називали очерет, у якому переховувались бандерівці. «Троща» — це великий погром, побоїще, яке реально трапилось у одному з таких очеретяних сховків підпільників. Окрім того, роман ще й про людські стосунки, про зраду зокрема. Адже починається з того, що головний герой, відсидівши 25 років у в’язниці, повертається в рідні краї і бачить на могилі бойового товариша дату смерті: замість 47-го, зовсім свіжу.

Нам усім пощастило
Юрій Андрухович

Так, це не окремий, чи то пак не новий твір Патріарха. Але все ж таки вісточка про його творчість і особистість. «Нам усім пощастило» — це колекція інтерв’ю з Андруховичем. З книги можна буде дізнатись, чому Юрій Андрухович застосовує автоцензуру, чому ніколи не покине України, чому вважає, що «нам усім страшенно пощастило».

Вибрані розмови з Юрієм Андруховичем не лише дозволять глибше пірнути в розуміння текстів письменника. Це ще й виразна картина поглядів сучасного інтелектуала на суспільно-політичні події в нашій країні.

Винова гора
Надія Мориквас

«Винова Гора» — справжня знахідка для поціновувачів «жіночої прози». Головні ролі тут виконують саме жінки: сучасна бізнес-леді Ліда, таємнича Ліндця, поетка Анна. А чоловіки тут грають виконавців, вони наче крутять коліщатка жіночого всесвіту. Виногори — таємниче місце, колись його називали галицькою Малою Швейцарією, бо тут можна було не тільки відпочити, а й знайти надійний прихисток. Серед тих, хто шукав тут спокою, є і персонажі цієї книжки.

Роман сповнений галицького шарму, надзвичайно насичений подіями й містикою. Критики відзначають, що засумувати за таким читанням не вдасться.

Місяць, обмитий дощем
Володимир Лис

Це збірка різнобарвних, але схожих між собою есеїв і новел про життя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця.

Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими Володимир Лис працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його. Автор «Століття Якова» вміє зачіпати душевні струни, тож на збірку покладаємо такі ж надії.

Глінтвейн дорогою на Говерлу
Василь Карп’юк

Не прозою єдиною. Давайте тепер про поезію життя. «Глінтвейн дорогою на Говерлу» — це дуже спокійна і розважлива поетична книжка, в якій усе знає своє місце і свій час. Її композиція чітка й виразна, і чотири частини збірки — «серце», «думки», «душа» і «гори» — це не просто маркери, які тематично структурують книжку, а радше пріоритети, на яких будується мала приватна авторова життєва філософія, оправлена в поетичну форму.

Любов, роздуми про світ і життя серед гір — основні вектори, які визначають траєкторію письма.

Поезія Келії
Костянтин Москалець

До нової книги Костянтина Москальця увійшли твори з його поетичного доробку.

Лірика Москальця давно стала улюбленою для мільйонів українців, досить згадати його пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»), «Ти втретє цього літа зацвітеш…» або «Треба встати і вийти…».

«Поезія Келії» Костянтина Москальця — нагода для молодшого покоління пізнати творчість одного з найяскравіших представників покоління «вісімдесятників», творчість, залюблену в батьківщину і українську мову, вільну від вульгарності і цинізму, сповнену доброзичливим гумором та приязню до живих, мертвих і ще не народжених земляків. Особливої уваги заслуговує оформлення видання. Поезії вдало доповнені ілюстраціями Івана Драгана.

Джерело: http://vsiknygy.net.ua/neformat/50360/