Зустріч з поетом Іваном Гентошем

15 квітня, у п’ятницю, о 13 год. в читальному залі  Ковельської центральної районної бібліотеки відбудеться зустріч з поетом Іваном Гентошем– автором патріотичних, ліричних, гумористичних віршів, гострої політичної сатири.

Запрошуємо всіх охочих!

Під час зустрічі можна буде придбати книжку поета “Понад усе” з автографом.

Іван Гентош – поет зі Львова, який був гостем свята «Лісова пісня» у серпні 2015 року. Він вразив слухачів своїм поетичним словом – проникливим, гостро патріотичним, а також захопив сатирою  і гумором. Поет не лише оригінальний у своїй творчості, а ще й майстерно читає власні твори. Іван Гентош люб’язно погодився приїхати на Волинь іпрезентувати свою нову книжку «Понад усе», назва якої говорить сама за себе.

 Пропонуємо читачам  вірші з доробку Івана Гентоша

Січневе 

Дні завзяті, вперті чи байдужі – 
Чистий лист, пре?мбула, пролог… 
Січень нам пронісся через душі 
Гуркотливим потягом тривог. 

Ми його не можем обманути, 
І тихцем не смієм обійти – 
Бо у нас і далі нині Крути, 
Не на трасах – в душах блокпости. 

З нами ті, чия відвага зрима 
У бою не ждала на наказ, 
Чорними очікувань очима 
Жадібно вдивляються у нас. 

Щоб не бракло волі нам та сили 
І в борні звитяжили таки, 
Щоби тут їх зрадити не сміли, 
І не продал?сь за срібняки… 

Витри сльози, Україно мила – 
З?йде сонце, пропад? нап?сть! 
Наш гарант – Аскольдова могила, 
Що вовік не зрадить й не продасть… 

БІЛИЙ СОН

 Приснився сон – фарбуєм в біле КрАЗи,

Вантажим сало й гречку – будь здоров!

Нас не просили? Непотрібні фрази –

Ми виступаєм дружно… на Тамбов.

Кордон? Премо! Плювати! Дай дорогу!

Без митниць і узгоджень, зайвих слів.

Там українцям треба допомога,

Бо другу мову Путя ще не ввів.

 Тамбов – і далі! Їдем, не вертаєм.

Пусті полиці… «множество проблем…

Зупинимось, напевно, під Китаєм –

Народу тьма страда під москалем.

 Республік з десять створим по дорозі,

На Красній площі підіймем Майдан,

А там, дивись, і «сам» спочине в Бозі,

Розвалиться мерзенний Кацапстан…

Поможемо – чого чекати всує?

Навіки пропади, страшна маро!

Не триста  КрАЗів – тисячу фарбуєм,

Сторицею віддячим за «добро»!

 Куранти відізвуться трубним гласом,

І зло кремлівське згине на віки…

…Молюся в сні, щоб не збудитись часом –

В Тамбов хоча б доїхати таки.