9 листопада – 150 років від дня народження Богдана Лепкого

Виповнюється 150 років з Дня народження велета українського інтелекту і патріотизму, багатогранної особистості, поета, письменника і мистецтвознавця, автора понад 80 книг і текстів численних музичних творів – Богдана Лепкого.

 Богдан Сильвестрович Лепкий народився  9 листопада 1872 на хуторі Кривеньке, нині це Гусятинська громада Чортківського району Тернопільської області у сім’ї священника і провів перші роки життя на Україні в селах Бережанського повіту. Був старшим з восьми дітей, троє з молодших померли від дифтерії коли хлопчикові було 5 років. З 6 років живе у свого діда в Бережанах, вчиться в школі з польською мовою викладання.

Після початкової школи вступає в Бережанську класичну гімназію, додатково займається вивченням живопису, бере участь у концертах і невеликих театральних постановках. У 1891 році Лепкий вступає у Віденську академію мистецтв, потім переводиться на філософський факультет Віденського університету, вивчає історію літератури і мовознавство, займається етнографією.

Після Віденського університету навчається у університеті Львова на філологічному факультеті, вивчає українську історію та літературу, одним з його викладачів був Михайло Грушевський. У той же час пише книги, бере участь у молодіжному русі. Закінчивши навчання, працює викладачем декількох шкільних предметів в Бережанській гімназії, створює читальні, бібліотеки, драматичний гурток, де іноді грає і сам.

У 1899 році він одружується, а незабаром його запрошують викладати українську мову та літературу в університеті Кракова і двох гімназіях. У Кракові бере активну участь у літературному об’єднанні, дружить з молодими польськими письменниками. У цей час він займається випуском дитячої літератури та підручників, сам складає книги для читання в школах. І дуже багато пише сам, виходять його розповіді і перекази.

З 1915 року по 1919, в Першу світову війну працює в місії для військовополонених. Після війни, крім письменницької діяльності, займається ліквідацією таборів для військовополонених, працює в Управі Червоного Хреста. Також багато викладає, співпрацює з журналами і видавництвами – пише для них відгуки, рецензії, переклади. З 1925 року знову повертається до викладання в Ягеллонському університеті Кракова. У 1938 році його обирають сенатором польського сейму.

Письменник займається державною діяльністю і викладає до 1939 року поки окупанти не закривають університет. Лепкий залишається без роботи і пенсії, і останні свої роки виживає за рахунок переказів і статей у журналах. Творча спадщина письменника величезна, він автор більш ніж 80 творів – романів і повістей, казок, оповідань, перекладів, збірок віршів і поем. І, крім того, безлічі портретів, автопортретів і ілюстрацій.