Літнє читання
Пропонуємо для читання влітку
Варта! Варта! Террі Пратчетт. Переклад Ірини Серебрякової та Анастасії Коник, “Видавництво Старого Лева”, 2019, 416 сторінок
Матера вам не наймичка, або Чому діти це — прекрасно… Катя Бльостка. “Віхола”, 2021, 328 сторінок
Зважаючи, що українські матери народжують навіть у бомбосховищах, цьогорічний бестселер Каті Бльостки про материнство не втрачає актуальність навіть під час війни. “Матера вам не наймичка, або Чому діти – це прекрасно…” нагадує ранню прозу Ірени Карпи: невпинний потік кулсторі з унікальним гумором в епізодах, де, здавалося б, є місце тільки для відчаю. Авторка сповнює своїх читачів і читачок надією й із розумінням каже, що весь треш одного дня закінчиться – буде легше.
- Казки роботів. Станіслав Лем. Переклад Юрія Попсуєнка, Ростислава Доценка, Ірини Шевченко, Мар’яни Гандзій, Віри Авксентьєвої, “НК-Богдан”, 2017, 136 сторінок
Казки Станіслава Лема можна читати в будь-якому віці, адже письменник вдало поєднує жанр традиційної казки та наукової фантастики. Коли у впорядкований світ роботів приходять жадібні й жорстокі королі, наївні спасителі вірять, що позбавити людство зла можна самими помислами. “Подібне було би і в нас, оскільки зло, як і (на щастя) добро, не хоче викорінюватися зі світу”, – лукавить Станіслав Лем. Тому казки й залишаються таким популярним жанром, де очевидне добро завжди боротиметься з очевидним злом.
- Щоденник книгаря. Шон Байзелл. Переклад Ярослави Стріхи, “Наш Формат”, 2019, 304 сторінки
Шон Байзелл, не закінчивши правничу освіту, викупив у рідному шотландському містечку книгарню, де почав збирати вживані книжки. Наразі в його колекції понад 100 тисяч книжок, а його букіністичний магазин – найбільший у Шотландії. У своїх мемуарах він розповідає про закулісся романтичної професії книгаря, згадуючи кумедних відвідувачів, які приходять не просто за книжками, а за історіями, подеколи розповідаючи свої.
- Дивні люди. Артем Чапай. “Видавництво 21”, 2019, 304 сторінки
Українські вчені відтворили ДНК неандертальця, і цей наївний спостерігач потрапляє в різні ситуації: від зйомок порнофільму до цирку. Одне залишається незмінним – люди навколо такі дивні, й такі… впізнавані. Артем Чапай написав книжку про те, що нам усім треба стати трохи кращими, це навіть неандерталець розуміє.
- Хімія повсякдення. Володимир Саркісян. “Віхола”, 2021, 176 сторінки
Український хімік-токсиколог розповідає про хімію найбуденніших речей: від прянощів до антисептика. Із книжкою Володимира Саркісяна можна зрозуміти, коли солити картоплю, як працює марихуана та звідки взялося мило. Відтак, у “Хімії повсякдення” можна знайти і кулінарні лайфхаки, і історії Агати Крісті.
- Спитайте Мієчку. Євгенія Кузнєцова.“Видавництво Старого Лева”, 2021, 272 сторінки
Між новинами про війну 4 березня українську авторку Євгенію Кузнєцову номінували на Літературну премію Європейського Союзу. Її роман “Спитайте Мієчку” – це аналіз зміни гендерних ролей в Україні впродовж останнього століття. Дві сестри у старому будинку живуть із бабусею, індійською кузиною, мамою та рудим котом без імені. І на всіх них чекають великі зміни.
- Ведмеже місто. Фредерік Бакман. Переклад Софії Волковецької, “#книголав”, 2019, 432 сторінки
“Ведмеже місто” оповідає про пристрасті маленького містечка на півночі Швеції, де серед безробіття й безвиході залишилася надія на місцевий хокейний клуб. Книжки Фредеріка Бакмана стали такими популярними, тому що до його героїв моментально відчуваєш потужну емпатію, навіть якщо вони опиняються в на перший погляд нецікавому сетингу.
- Гамлєт, або Феномен дацького кацапізму. Лесь Подерв’янський
Як і з Террі Пратчеттом, у Леся Подерв’янського можна радити до прослуховування всі п’єси. Всі вони записані на ютубі голосом автора й гарантовано відволікають у наймоторошніші часи вже не одне покоління українців та українок. Моя улюблена – сатира на шекспірівського “Гамлета”, де надривна й усім відома кульмінація завершується канонічним: “Ех, бл*дська Данiя, пi*дєц всiм сподiванням!”. Одного дня Леся Подерв’янського введуть у шкільну програму 11 класу, а на території всієї росії ростиме густий ліс – і українська національна ідея засяє чистим світлом.
