«Я вас усіх люблю!»

Як грім серед ясного неба, першого літнього дня вразила ковельчан сумна новина: не стало Галини Михайлівни Божик!

Які невблаганні слова: «ніколи більше…» Не зустріне, не запросить, не усміхнеться, не промовить, не вислухає, не допоможе… Як же нам усім було добре поряд із нею! Тепло, затишно, надійно, упевнено і цікаво! Як нам тепер її не вистачатиме! Ще довго будемо відчувати фантомний біль у тому куточку серця, який займала вона. Тільки голос її буде часом зринати з глибин пам’яті. «Любіть ви мене, поки я жива, поки не лишились тільки голос і слова…»

Господь обдарував її багатьма талантами – людяністю, мудрістю, щедрістю, добротою, гостинністю, веселою вдачею, даром Слова. І вінцем усіх чеснот – щирою любов’ю до людей. Вона не раз нам це казала: «Я вас усіх люблю. Кожного по-своєму, але люблю всіх!».

Коли прийшла страшна звістка, ми не могли повірити, відтак відчули сирітську покинутість і розгубленість. Коли проводжали Галину Михайлівну в останню дорогу, багато людей плакали і обіймали один одного, один одному співчували. Бо це – особиста втрата для кожного з нас. Бо так легше переживати горе. Може, це був заповіт для нас від Галини Михайлівни?

                                                                                                                   Бичковська Ольга,

бібліотекар КЗ «Публічна бібліотека» Ковеля