Грані щедрого таланту Євгена Гуцала: 85 років від дня народження

Євген Пилипович Гуцало (14 січня 1937, с. Старий Животів, тепер Новоживотів Оратівського району Вінницької області — 4 липня 1995, Київ) — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.

Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності. Він – поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст.

Його дитинство захмарила війна. Але навіть у такий непростий час батьки зберегли невелику бібліотеку і привили йому любов до читання. Перша його книга — Біблія, вона стала для нього згодом втіленням мудрості. Також часто перечитував “Кобзаря” Тараса Шевченка, був зачарований творами Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.

Євген Гуцало – один із найбільш різноманітних жанрових письменників. Його літературна творчість налічує понад 200 оповідань, 20 повістей, 2 романи, 3 збірки поезій, книжки для дітей та публіцистику.

Ще під час навчання в школі він почав робити самостійні кроки на літературній ниві. Свої доробки надсилав до редакцій журналів та газет. Але тоді він не отримав жодної позитивної відповіді.

         На фото: розкладка книг Є.Гуцала на кафедрі абонементу для юнацтва 

З самого дитинства мріяв стати журналістом. Не пройшовши конкурсу до Київського університету, сильно переживає. Та через рік вирішує вступає до Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя.  Працював у газетах Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини та в «Літературній Україні».

Перша збірка, яка побачила світ у 1962 році – це «Люди серед людей». Після її друку письменника включили до складу делегації молодих літераторів, яка відвідала Францію.

Євген Гуцало дружбив з такими українськими літературними геніями, такими як: Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Григір Тютюнник.

Помер Євген Пилипович Гуцало у 1995 році. Похований у Києві на Байковому кладовищі

Твори Євгена Пилиповича були перекладені на декілька мов – російську, білоруську, німецьку, румунську та чеську.

Має багато нагород, серед них – Літературну премію імені Юрія Яновського за збірки оповідань «Полювання з гончим псом»,  «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», та «Оповідання з Тернівки» (1982); Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка (1985), Міжнародну премію фундації О. і Т. Антоновичів (1995), Премію ім. І. Огієнка (1995)

Євген Пилипович Гуцало став лауреатом премії Антоновичів за роман «Позичений чоловік» у 1981 році. У 1985 році став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за збірку оповідань «Пролетіли коні» та повість «Саййора».