Як відзначали різдвяно-новорічні свята у козацькій Україні й чим частувалися?
“Зимові урочистості в наших предків – це передусім церковні свята. Найшанованіше з них, звичайно, Різдво Христове, яке започатковувало християнський календарний рік.
Літочислення від Різдва Христового відоме на українських теренах вже з XIV століття. Тоді Новий рік був відносно молодим святом. Однак на Гетьманщині 1 січня відзначали гучно, із розмахом, притаманним козацькій та шляхетській вдачі. А вінчало зимові урочистості свято Богоявлення Господнього. На Водохреще, окрім урочистого молебню, влаштовували салюти із гармат і мортир. Їх ставили на кризі річок поряд із освяченою “йорданню”.
Епіцентром та еталоном святкувань у козацькому Гетьманаті був, звісно ж, гетьманський двір. Столицю і резиденцію козацьких очільників почергово розміщували в Чигирині, Гадячі, Батурині, а згодом – у Глухові. На Різдво до столиці з’їжджався увесь тогочасний бомонд: церковні ієрархи, генеральна старшина, полковники, сотники, міський патриціат, іноземні дипломати.”
Зацікавив уривок статті? Її автор – Олексій Сокирко, кандидат історичних наук.
Цікаве продовження статті з переписами святкових страв знайдете за посиланням.