ІВАН МАРЧУК – ВИЗНАНИЙ СВІТОМ ГЕНІЙ З ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Марчук Іван Степанович народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на території сучасної Тернопільської області. Український художник, володар звання Народного художника України, лауреат Національної премії України імені Шевченка.

Марчук – жива легенда, один з найвизначніших українських художників та скульпторів нашого часу, єдиний український митець, якого британське видання The Daily Telegraf внесло до списку 100 геніїв сучасності.

Іван Марчук – унікальна людина, яка працює на благо мистецтва. Майстер працює щодня, по 17 годин. Рука митця може виконувати 120 рухів за хвилину.

Іван Марчук – винахідник багатьох оригінальних технік, найвідоміша з яких – «пльонтанізм» (від слова «пльонтати» — плести, переплітати).

Художник 12 років прожив в еміграції у США та Австралії. У 1989 році Марчуку довелося покинути Батьківщину через переслідування зі сторони радянської влади та неможливість реалізуватися.

“Моя трагедія в тому, що я народився не там, де хотів. Я волів би народитися в Австралії. Шкода, що я там не залишився, я ніколи сюди не приїхав би. Та і європейські країни – це культурні країни. Там порядок, усі ввічливі. Це мені потрібно. Я ненавиджу хамство, брехню і фальш”, – поділився майстер.

Першу виставку на Батьківщині художнику дозволили зробити у 42 роки. У 79 роки він став першим майстром, чиї картини були виставлені у “Мистецькому арсеналі” за життя митця.

У 2011 році ім’я талановитого співвітчизника увічнено на Алеї слави в Тернополі бронзовою зіркою.

Його цитати про державу, українців та стосунки між людьми можуть шокувати своєю відвертістю, але, як говорить сам художник: “Я не вмію брехати, правда понад усе”.

12 цитат Івана Марчука, які, можливо, будуть здаватися образливими та жорсткими, а когось змусять оглянутись навкруги та змінити своє життя. У будь-якому разі, І.Марчук має право на свою думку, адже він у нас такий один, єдиний українець сучасності, якого у світі визнають генієм.

1. В Україні малюю пейзажі, бо страшенно люблю цю землю. Я в жодній країні не намалював пейзажу – ні австралійського, ні американського, ні голландського .

2. Україна народжує найбільші таланти на квадратний метр у світі, але вона їх не поливає, вони їй не потрібні.

3. Україна – така країна, яку взагалі ніхто не знає. І Україна як держава, неіснуюча, можна сказати, яка не здійснилася, вона нічогісінько не робить, щоб світ її знав. Є стандарти – Шевченко і Кличко.

4. Нас роз’їдає чорна заздрість, жорстокість, ненависть. Подивитися тільки на площу Толстого, на молодь, яка там п’є, смітить, гуляє, курить – це вже не люди. Дегенерація абсолютна і дебілізм. При цьому вони можуть навіть мати по два дипломи… Нарід позбавлений елементарної культури поведінки. У нас ніхто не знає, що таке етика в спілкуванні.

5. Росія війну розпочала. У нього (Путіна, – ред.) є план Барбаросси: просто ліквідувати Україну як державу. Я не бачу сили у світі, яка поставила би шлагбаум перед ним, і це все зупинила. Ніхто не хоче. Україна нікому не потрібна. Вона потрібна лише як падаль, на яку грифи злітаються, і розривають її на шматочки.

6. Я не вмію брехати, правда понад усе, а в нас абсолютно правди немає, законів немає, порядку немає. А як немає законів і порядку, то і держави немає. Сьогодні Україна – найгірша країна в Європі для життя. Чому тікають люди з України? Тому що жити хочуть.

7. Росія – це тільки Москва, ще, може, Санкт-Петербург. Я був у їхній глибинці ще за совєтських часів. Зараз та глибинка набагато гірша: всі вимерли від алкоголю. Їсти не мають нічого, хоч і живуть на землі. Росіяни – найлінивіший люд на Землі. Вони хочуть жити за рахунок України. Ось чому вона їм так муляє. Вони чорно заздрять, що Україна піде в Європу.

8. Скільки було міністрів культури, вони нічого не зробили для моєї популяризації, вони мені майстерні не дали. Сьогодні у 80 років в мене немає нормальної майстерні.

9. Я в Україні вже одинадцять років. Жодного разу в жоден проект, на жодну виставку мене не запросили, хоча роблять групові, всякі. Мене не існує. Мене не було в совєцькі часи – мене немає і зараз.

10. Тут нормальне життя буде, коли всі будуть багаті, бо бідний українець завжди заздрить багатому. У світі цього немає.

11. Я не можу назвати жодної особи, яка б зробила собі світову славу в Україні. Таких немає, бо Україна їх не пестила, а виганяла. Це як та кицька, що народила своїх котенят, а потім поїла.

12. Я дуже каюся вже кілька років, що приїхав з Америки. Я жив нормально, я не знав, що таке негативні емоції. Просто важко одному жити в чужій країні, якби в мене була жінка, мене б тут не було.