Закликаємо весну

Хоч уже виглядають на світ Божий перші, сміливі, квіточки та прилітають птахи, надворі – холод, часами пролітає сніжок, а вночі – приморозки.  Чекаємо справжню, теплу весну, закликаємо її писанками, як це робили наші пращури. В бібліотеці відбуваються уроки писанкарства, виростають писанкові дерева, а на вікнах красуються писанки-витинанки.

Українці завжди оточували себе красою. Доволі простий побут сільської хати доповнювали справжні витвори мистецтва – вишиті рушники та паперові витинанки. Мереживними візерунками прикрашали домашній іконостас, мисники, столи, вікна та стіни. Їх мотиви та символіка – ті ж, що й у вишивці та писанкарстві – закодовані у знаках-символах світовідчуття українців – прагнення до добра і миру, віра в перемогу правди над злом, світла над темрявою, пошану до праці та творчості. Відтак чудові рукотвори, в які вкладалося стільки любові й натхнення, ставали домашніми оберегами та джерелом радості й замилування.

Спробували й ми долучитися до цього старовинного мистецтва, що нині відроджується й набуває популярності. Результатом копіткої праці, що вимагає терпіння і пильності, стали наші чудові витинанки-писанки – дарунок весні і на радість усім, хто відчуває прекрасне.