Патріарх українського бджільництва: 10 липня – 245-річчя Петра Прокоповича
Батьком сучасного українського бджолярства є Петро Прокопович (10 липня 1775, с. 
Митченки, Бахмацький район, Чернігівська область — 3 квітня 1850, с. Пальчики, Бахмацький район, Чернігівська область).
Росіяни, за звичкою привласнювати собі великі імена, називають 
його великим російським вченим. Між тим, він з діда-прадіда українець і прожив в Україні все життя. Народився в селі Митченки поблизу Батурина в сім’ї дворянина-священика козацького роду. Навчався у Києво-Могилянській Академії.
Його захоплення бджільництвом було таким сильним, що він полишив престижну тоді службу у царській армії, оселився у Батурині, скуповував землі та засівав їх медоносами. До винаходів Прокоповича пасічники, для збирання меду, змушені були труїти бджіл димом та сіркою.
Прокопович здійснив справжню революцію, винайшовши у 1814 році перший у світі розбірний рамковий вулик, в якому можна було вільно оглянути сім’ю і активно впливати на хід її розвитку.
У цьому вулику Прокопович вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла, якою оперують сьогодні мільйони пасічників усього світу. Був зроблений визначний крок в історії бджільництва – розпочата епоха раціонального бджільництва. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі. Ще один його винахід – дерев’яна перегородка з отворами, через які проходили тільки робочі бджоли, дала можливість отримувати чистий мед у рамках. Класик американського бджільництва Рут Амос Івес (1839-1924), автор “Енциклопедії бджолярства” високо оцінював винаходи Прокоповича: “Він застосовував методи, які далеко випередили його час”.
Почавши з декількох вуликів на братовій пасіці, геній українського бджолярства досяг видатних результатів світового рівня: у нього було наприкінці життя 6600 вуликів та 2542 бджолиних сім’ї. Півстоліття до Батурина їздили вчитися з Європи, зі Школи Прокоповича вийшло понад 700 бджолярів, які володіли найновішими методиками, давши значний поштовх розвитку українського бджолярства. Пасіку Прокоповича відвідав навіть імператор Микола I, після чого було укладено угоду про постійні поставки меду до царського двору. Дізнавшись, що залізниця Москва—Київ має пройти через його землі, Прокопович надіслав на ім’я імператора прохання «задля збереження чистоти меду» змінити проект, обіцяючи оплатити всі додаткові витрати. Внаслідок цього залізниця замість Глухова і Батурина пролягла через Конотоп і Бахмач.
1843 р. у Прокоповича гостював Тарас 
Шевченко, який намалював картину «На пасіці», а пізніше написав повість «Близнецы» (1856), в якій відобразив глибокий духовний світ пасічника, а Петро Прокопович став прототипом головного героя. Головна ідея цієї повісті – як середовище впливає на виховання людей.
За своє життя вчений-бджоляр надрукував понад 60 статей в газетах і журналах. Багато з його праць актуальні й сьогодні (наприклад, безмедикаментозний спосіб лікування гнильцю методом перегону бджіл у нове гніздо).
Нагороджений орденом Святого Володимира 4 ст., золотими і срібними медалями.
Та доля генія гірка. Після революції і громадянської війни 1917-1719 років маєток Прокоповича було знищено. Воістину, нема пророка у своїй вітчизні. Але історія потроху виправляє помилки людей. На його честь названі вулиці в Києві, Ніжині та Батурині, Український інститут бджільництва, створено музей, споруджено пам’ятники.
Найперший і найоригінальніший пам’ятник бджоляру встановлено 1935 року у Львові. Він точно відтворює винайдений Прокоповичем рамковий вулик. Пам’ятник виготовлено з вапняку й прикрашено бронзовим медальйоном із профілем видатного вченого й роками його життя.
У 2000 р. випущено марку, а 2015, до 240 річчя народження Прокоповича, НБУ випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
Про великого українця написані книги.
Див. також «Про те, як пасічник знайшов у вулику Бога» http://xic.com.ua/z-istoriji-dumky/3-bogoslovja/190-pro-te-jak-pasichnyk-znajshov-u-vulyku-boga
Джерела:
- Демиденко Н. М. Життєвий і творчий шлях П. І.Прокоповича (1775–1850) – патріарха вітчизняної бджільницької науки. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2009-2/09_demydenko.pdf
- [О пчелах] Петро Іванович Прокопович – Історична постать в бджолярстві України. Закохався у бджіл раз і назавжди. http://pcheli.com 2006/0819petro_vanovich_prokopovich__storichna_postat_v_bdzholjarstv_ukrani.html
- Петро Прокопович (1775–1850) Основоположник раціонального бджільництва. http://beekeeping.com.ua/html/prokopovych_uk.html
- Демиденко Надія Михайлівна. Богослов’я у творчості видатного вченого-бджоляра П. І. Прокоповича (1775–1850) www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2011-2/11_demydenko.pdf
