Волинські літератори презентували книжкові новинки

Цього дня аудиторія була на одній хвилі – українській. Історична сюжетна канва творів, власне, найкраще українізує суспільство. Ця тема актуальна під час війни з жорстоким російським світом.

А новинки від Надії Гуменюк та Володимира Лиса скоро чекайте на полицях нашої бібліотеки.

 

У Ковелі Надія Гуменюк та Володимир Лис презентуватимуть свої нові книги

Подія відбудеться 3 листопада о 14:00 в читальній залі Публічної бібліотеки (вул. Степана Бандери, 2).

Надія Гуменюк – українська поетеса, прозаїк та публіцист. У її творчому доробку – майже чотири десятки книжок, відзначених низкою престижних премій: імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, «Благовіст», «Звук павутинки», імені родини Косачів, імені Агатангела Кримського, «Глиняний кіт» та інших. Переможниця багатьох конкурсів та рейтингів. Володарка Гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

 

Володимир Лис – майстер витонченого слова і глибоко народний письменник. Перелік його нагород вражає: «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя» (за роман «Століття Якова»), володар численних премій конкурсу «Коронація слова», «почесний громадянин Волині».

«Поводир»: стежками українського серця

Минає 90 років відтоді, як радянська влада вчинила один зі своїх жахливих злочинів проти України. На початку грудня 1934 року в Харківський оперний театр було звезено 337 кобзарів з різних областей Радянської України, нібито на всеукраїнський з’їзд. Насправді, влада вирішила знищити їх, щоб не будили народний дух, не нагадували українцям про їх справжню, волелюбну сутність. Незрячих співців повантажили до ешелону і біля станції Козача Лопань розстріляли.

Про цю трагічну сторінку нашої історії розповідає фільм «Поводир, або Квіти мають очі», який читачі книгозбірні переглянули у нашому бібліокафе. Ми дізнались багато цікавого і про саму стрічку, в якій знялися знакові для України постаті: поет Сергій Жадан, народний артист України, кобзар і композитор, засновник музичного гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, співачка Джамала.

Режисер фільму, Олесь Санін, – наш земляк, уродженець Камінь-Каширська.  А виконавець головної ролі – Антон Грін – живе в США, в Детройті. Дев’ятирічний хлопчик майстерно зіграв свою роль, стоїчно витримавши надзвичайно важкі умови зйомок – в холодну пору року, вночі. Звідки в Антона справжній український дух і характер – стає зрозуміло, коли знаєш, які гени він отримав у спадок.  Його батьки – музиканти, професори Мічиганського університету, Артур Грін – американець з українським корінням, мама, Соломія Сорока, народилася в Україні. Його дід, Богдан Сорока, – український художник-дисидент з плеяди митців-шістдесятників. Його прадід, Михайло Сорока, – член проводу ОУН, політв’язень радянських концтаборів, який відбув 31 рік у ГУЛАГу, в неволі боровся й загинув. Його прабабуся, Катерина Зарицька, діячка ОУН, зв’язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, організаторка й керівниця Українського Червоного Хреста, в тюрмах та таборах суворого режиму в Мордовії відбула 25 років. Його прапрадід, Мирон Зарицький, – професор математики Львівського університету, спогади про якого написав його учень, всесвітньо відомий фантаст Станіслав Лем. А два прапрадіди – священники. Ось такий славний родовід! І Антона батьки виховали українцем. Дуже символічно, що саме він виконав цю роль і таким чином став причетним до історії своєї прабатьківщини.

Прем’єрні покази фільму  в Україні і за кордоном відбувались на підтримку українського режисера Олега Сенцова, на той час – в’язня новітньої московської імперії.

Імперія завжди прагнула, щоб ми, українці, забули, хто ми є – волелюбний і нескорений народ. Вона переписувала історію, перейменовувала міста і села, забороняла мову, убивала наших поетів, знищувала мільйони повстанців, які не корилися її сваволі. Нічого не змінилося і сьогодні. Як вона знищувала українців століттями, зараз ми бачимо на власні очі. Такі думки і враження викликав у присутніх фільм про нашу трагічну історію, про незнищенність народної душі і незламність духу. Присутні переглянули книги про нескорених українців, книги Олега Сенцова.

Диктант національної єдності в бібліотеці

Вже традиційно писали сьогодні диктант національної єдності в бібліотеці.

Диктант є одним зі справжніх актів єдності, адже писати його одночасно зі співвітчизниками в Україні і за кордоном – дуже трепетно. Це був ювілейний, 25-ий радіодиктант, присвячений 100-річчю Українського Радіо.

Приємно, що до нас завітали друзі бібліотеки, колеги, представники влади, ВПО.

З нетерпінням очікуємо на результати диктанту, бо авторський текст і цьогоріч був не з легких, з орфографічними та пунктуаційними цікавинка!

 

 

 

ми!

Радіодиктант національної єдності-2024

25 жовтня об 11:00 до Дня української писемності та мови (яке цьогоріч святкуватимемо 27 жовтня!) відбудеться Радіодиктант національної єдності.

⚡️Авторкою Радіодиктанту національної єдності-2024 стане Оксана Забужко, українська письменниця та есеїстка. Її найвідоміші твори: “Музей покинутих секретів” (2009) та “Польові дослідження з українського сексу” (1996).

Тема радіодиктанту 2024 року за словами Забужко “дуже симпатична”. Але традиційно вона не розголошується.
 СПОЙЛЕР: у інтерв’ю Українському Радіо Оксана Забужко натякнула, що її текст буде подарунком до ювілею Українського Радіо, яке цьогоріч святкує свої 100 років.

Як підготуватися до написання радіодиктанту?
Оксана Забужко порадила українцям більше читати: “І сьогодні, і завтра, і після диктанту — просто читайте”.

⚡️Текст диктанту читатитме письменник, музикант, екоактивіст і військовий Павло Вишебаба. Вишебаба мобілізувався до лав ЗСУ з початком повномасштабного російського вторгнення. Автор книги віршів “Тільки не пиши мені про війну”, виданої у 2022 році.

Радіодиктант — це те, що об’єднує усіх, а тому, де б ви не були, ви завжди можете долучитися до цієї традиції та відчути себе частиною великої спільноти.

✍️ ПРИХОДЬТЕ до БІБЛІОТЕКИ, писатимемо радіодиктант разом!