24 грудня 1518 року Ковелю було надане Магдебурзьке право

506 років тому польський король Сигізмунд І своєю грамотою дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле – місто.

24 грудня 1518 року Ковелю було надане Магдебурзьке право, яке виникло і розвинулося у Європі і є однією з ознак приналежності до європейського світу. Закладені ним традиції місцевого самоврядування продовжують розвиватися .

24 грудня Публічна бібліотека долучилась до історико-мистецького заходу «Таємниці Ковеля», який організувало управління культури, молоді, спорту та туризму у Транскордонному центрі діалогу культур імені Гетьманів Ружинських.

Тут було розгорнуто тематичну виставку «Магдебурзьке право в історії Ковеля» книг з фонду читальної зали. Картинки з життя тієї епохи відтворили артисти аматорського експериментального театру-студії «10 ряд 10 місце», учасницею якого є директорка бібліотеки Ольга Пірожик.

 

 

 

  

 

 

 

19 грудня – 65 років Марії Матіос

 Марія Матіос: про саму себе:

“Часом не знаєш, чи Бог нагородив чи покарав тим словом… Іноді думаю: а на холеру я пишу ці книжки, якщо люди все одно дуріють, вар’ятіють? Але коли годинами простоюють в чергах за моїм афтографом, то, значить, щось у тих книжках є”, – роздумує письменниця–ювілярка.

“Я беруся за перо лише тоді, коли мені є що сказати (і я дуже довго і добре думаю, чи мені вже є що казати читачеві, чи ще ні, чи вже ні). Я не хочу, щоб мене читали в метро, щоб від моїх творів “ловили кайф” тривалістю поїздки від Хрещатика до Оболоні. Від віршів — хай ловлять “кайф”, але коли йдеться про прозу, я хочу, щоб мій читач думав. Бо я знаю, що мій читач, навіть якщо колись він і не був моїм, зрозуміє моє письмо і зрозуміє, що я до нього ставлюся з повагою… Я, як письменник, не хочу бути ані зомбувальником, ані диктатором моралі, я, в принципі, не виношу вироків минулому, сучасному, чи майбутньому. Я даю своє розуміння людини, ситуації, характеру, обставин. І все. Я не повчаю”.

“…зараз читач потребує розумної, благородної літератури, оскільки з розумом і благородством у повсякденному житті стикається дедалі менше. А читання – усе-таки річ інтимна…”
________________________________
У своїй новій книзі  “Мами” Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.
«Мами́» (2023)  — важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.

ЗАПИТУЙТЕ  КНИГУ  У  ВІДДІЛІ  АБОНЕМЕНТУ!

Практичне заняття з тактичної медицини для цивільного населення

17 грудня у Молодіжному просторі Публічної бібліотеки зібралися охочі на практичне заняття з тактичної медицини для цивільного населення.

Тренінг провели інструкторки Юлія Гребенюк та Галинка Хилюк-Пушкарчук з ГО”Українська Асоціація Захисту Здоров’я “Марлог-Кадуцей”” .

В наш час знання з домедичної допомоги потрібні кожному, тож учасники активно набували необхідні навички.

Директорка бібліотеки Ольга Пірожик коротко ознайомила присутніх з відповідною наявною літературою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Слова, невимовно пречисті» «і клаптик райдуги над містом»

 

Цікавий гість завітав до нашого бібліокафе і, мов чарівник, переніс нас із сірих сумних буднів до світу прекрасного. До своєї мистецької майстерні запросив нас Федір Савлук – і навіть ті, хто давно знав його, були здивовані і вражені. Як із малесеньких різнокольорових скелець можна викласти такі одухотворені лики біблійних святих, такі глибокі промовисті очі? Як створити ілюзію руху, розмови, піснеспіву, аромату квітки, що тремтить від подиху вітру? Як подарувати піднесений настрій глядачам, розсипаючи веселку кольорів і відтінків (навіть білий колір має їх понад десяток!)? Чудові мозаїчні ікони майстра, що прикрашають храми України та Білорусі, викликають захоплення і зачудування.

А ще пан Федір володіє таємницями і магією Слова. Його вірші, ліричні, філософські, приворожують читачів любов’ю до свого, рідного, українського, що дісталося нам у спадок від предків. Поезії про Вітчизну, про Маму розчулили й зворушили присутніх, торкнувши у серці кожного заповітну струну.

Про Федора Савлука, як художника, можна прочитати у книзі Лідії Синенко «Від Бахова до Вербки», як про майстра поетичного слова – у збірнику «Коли душі торкнеться Слово» ковельського літературно-мистецького товариства «Творчий світ», членом якого він є. Федір Савлук – один із творців мистецької історії України, гордість нашого краю, пишаємося такими земляками!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запрошуємо на тренінг !!