Нова книга

У фонді читального залу –  нова книга авторів Олександра Дем’янюка і Геннадія Гулька  “Волинський пантеон: Схід-2016”.

Рекомендовано правлінням Волинської обласної організації національної спілки краєзнавців України.

У науково-довідковому виданні зібрано відомості про волинян, які загинули під час проведення антитерористичної операції на Сході України та померли у шпиталях і вдома від поранень, травм отриманих на фронті та нещасних випадків у 2016 р.

Автори намагалися опрацювати й максимально об’єктивно подати зібраний ними матеріал з відкритих інформаційних джерел.

Для усіх небайдужих до новітньої історії Волинського краю, читачів, які бажають зберегти світлу пам’ять про загиблих земляків.

Рецензенти видання:

ХАРУК Андрій Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів);

БУНДАК Олена Анатоліївна, кандидат історичних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» (м. Луцьк).

Видання здійснене за фінансової підтримки Благодійного фонду «Волинь 2014»

10 книг вересня

Художня література

Террі Пратчетт «Правда»

Останнім сміється той, хто сміється з Террі Пратчеттом. Зірка фентезі з неперевершеним почуттям гумору, чиї книжки розійшлися по світу загальним накладом більше 50 мільйонів, вміє втягнути читача у вир тексту, де алюзії на класичну англійську літературу, особливо Шекспіра, несподівані сюжетні ходи й оригінальні стилістичні прийоми утворюють такий собі гіпертекст, в якому гармонійно уживаються концептуальність зі штукарством. «Правда» – двадцять п’ята книжка циклу «Дискосвіт», але лякатися не варто, вона читається як цілком самостійний твір, в якому Вільям де Ворд, засновник і журналіст газети «Анк-морпоркський Час»,  у пошуку сенсації для свого видання вплутається в історію, яка може призвести до зміни влади у місті, й викриє змову проти патриція. А заразом доходить висновку, що преса повинна бути незалежною й має розповідати про речі, які можуть не подобатися читачам, але неодмінно виховуватимуть їхнє більш реалістичне сприйняття світу. Про гномів та собаку, що вміє розмовляти, промовчимо. Цей сюрприз читач має оцінити самостійно.

Вільям Ґібсон «Нейромант»

Книжка, що претендує на звання «витвір мистецтва». Робота над її перекладом тривала кілька років. Оформлення і технологічно складний друк свідчать про те, що видавництво не просто усвідомлює важливість появи знакового роману батька кіберпанку українською, а й відверто фанатіє від того, що робить. «Нейромант» ? привіт з минулого, якому майбутнє здавалося доволі передбачуваним. Роман Вільяма Ґібсона з’явився 1984 року і став першою книжкою з трилогії «Кіберпростір», яка змінить уявлення про те, що чекатиме суспільство там, де пануватиме віртуальна реальність і штучний інтелект. Неперевершений стиліст, Ґібсон не просто випередив свій час, він сягнув уявою таких глибин, які здатні відкритися хіба що у дуже змінених станах свідомості. Головний персонаж його роману ? Кейс, хакер і наркоман, намагатиметься розплутати складні клубки шпигунських інтриг, змов штучних розумів і корпорацій, що прагнуть всесвітнього панування. З усього цього вийде напружений, динамічний сюжет, в якому людина набула ще більшої «меншості» перед вбивчою силою прогресу.

Жауме Кабре «Моє каяття»

Роман, який цілком справедливо фігурує в інформаційному просторі з епітетом «великий». І не тому, що налічує майже 700 сторінок. Жауме Кабре ? відомий каталонський письменник, відзначений величезною кількістю премій, визнаний автор інтелектуальних романів. «Моє каяття» хронологічно є поки що останнім твором Кабре і одним з найуспішніших, адже перекладений майже 20 мовами. Скільки в цій історії інших історій, рахувати не перерахувати. Епохи змінюватимуть одна одну, злочини і підступи ставатимуться, кохання розбиватиме серця, долі багатьох людей залежатимуть від унікальної скрипки та прагнення володіти нею… Барселона 1940-50-х років мінятиметься місцями з Римом і Ватиканом доби Першої світової війни, подорож до монастиря Сан-Пере дель Бургал закине читача аж у XV сторіччя, звідки уява письменника доведе до Парижа і Кремони часів класицизму… І нічого дивного в такому розмаїтті немає, адже оповідачем є геніальний вчений-лінгвіст, обдарований скрипаль, який, розгадуючи таємниці легендарного інструменту, сповідується у гріхах минулого і шукає прощення за те, що так і не навчився кохати і прощати.

Марґарет Етвуд «Оповідь служниці»

Нехай для нас і надалі лишається загадкою те, як зі скромних 272 сторінок можна було зробити багатосерійну стрічку, але ясно одне ? «Оповідь служниці», створена далекого 1985 року, не втрачає своєї актуальності. Роман-дистопія видатної канадської письменниці, що вже забезпечила собі місце серед класиків літератури XX-XXI сторіччя, є тією книжкою, що залишає величезне враження і страх, що до письменницького дару передбачення суспільство може вкотре не дослухатися, наробивши безліч помилок. «Оповідь служниці» ? текст лаконічний, образний, зі здатністю викарбовувати у пам’яті читача окремі сцени чи деталі. Це моторошна у своїй зовнішній стриманості історія про майбутнє, де є диктаторська Республіка Гілеад з вищою кастою Командорів та їхніх Дружин. Іншим жінкам заборонено майже все, крім виконання своєї дітородної функції. Вони ? служниці, непомітні істоти, яким не можна думати, відчувати. Замість імен у них прізвиська ? вказівки на господаря. Але навіть у світі, де панує страх і тотальний контроль, завжди знайдуться бунтівники. Наратор роману, одна зі служниць, ще пам’ятає, життя до Республіки, зберігає згадку про те, що мала чоловіка і доньку, й наважується на власний протест, чим би він не закінчився.

Ґіліян Флінн «Темні кутки»

Детективний роман «Темні кутки» передував «Загубленій» ? книжці, що зробила Ґіліян Флінн відомою далеко за межами США. Оригінальний текст вийшов 2009 року, здобувши кілька жанрових літературних премій. «Темні кутки» впевнено трималися в списках бестселерів The New York Times, аж поки не дожилися до екранізації із Шарліз Терон у головній ролі. Оповідачем та головним персонажем роману є Ліббі Дей, доросла жінка, яка у дитинстві пережила вбивство матері і двох сестер. Слідство переконано, що все це сталося під час сатанинського ритуалу. Жаху ситуації додає той факт, що злочинцем вважають брата Ліббі. Живучи з родичами, які перекидали її одне одному як щось непотрібне, оповідачка стала людиною з «непролазними хащами з колючками» замість душі. Від дня трагедії мине 25 років. Ліббі за запрошенням Карної спілки, організації детективів-аматорів, зустрінеться з братом, щоб, можливо, переконатися у його невинуватості та дізнатися ще чимало таємниць. «Темні кутки» ? якісний гостросюжетний детектив, в якому авторка досліджує потаємні схованки людської пам’яті, здатної викривляти світ і створювати іншу реальність.

Нір Еяль «На гачку. Як створити продукт, що чіпляє»

«…Ми потрапили на гачок. Технології, якими ми послуговуємося, примушують нас користуватися ними, не кажучи вже про те, що вони викликають залежність», ? цілком справедливо констатує Нір Еяль, викладач Стенфордської школи бізнесу, автор публікацій у Forbes, Psychology Today тощо. Щоб зрозуміти, як само працюють ці технології звикання, потрапляння на гачок, він і створив книжку, що неодмінно сподобається як тим, хто розбудовує власний бренд, так і тим, кому раптом захотілося вийти з під впливу компаній. Маніпулювання зі свідомістю споживача з метою проникнення до його гаманця – смисловий центр усього дослідження Еяля. Все починається з тригерів ? рушійних механізмів поведінки, які закликають до дії. Тригери постійно використовуються в рекламі, але й стали основою для роботи з клієнтами для таких гігантів, як Googl, Amazon. Корисна (для компанії) дія споживача повинна винагороджуватися. Ось дуже проста, але результативна схема формування звички. Хоча в книжці “На гачку” все набагато цікавіше і ґрунтовніше.

Адама Лашинскі «Дика гонка. Як Uber підкорював світ»

Два роки поспіль журналіст і автор книжок про видатні бренди сучасності Адам Лашинскі вмовляв непохитного CEO Uber Тревіса Каланіка розпочати співпрацю над книжкою. Згоду він отримав у доволі специфічний спосіб, який вкотре засвідчив, що очільник одного з найдорожчих стартапів у світі є людиною гоноровою та непередбачуваною. Каланік запросив Лашинскі у подорож до Китаю. Завоювання ринку Азії – мрія, здійснення якої має принести компанії шалені гроші. Але на цьому шляху Каланік стикається із судовою справою, репутаційними ризиками, слизькими політичними й бізнесовими моментами. Чи виплутається шеф Uber? Неодмінно, бо «в основі бізнес-моделі Uber ? намаган­ня кинути виклик застарілим законам, які захищають чиїсь інтереси й перешкоджають інноваціям, замість давати ко­ристь людям». «Дика гонка», написана легко і динамічно, подає пряму мову Каланіка, розхитуючи медійний образ «негідника» із Сан-Франциско. Книжка вийшла у США в травні цього року, тоді важко було передбачити, що Каланік залишить власне дітище. Але як би там не було, вона пояснює не лише успішність Uber, а й створює тло для розуміння бренду, який поділив світ на тих, хто його любить і ненавидить.

Мічіо Кайку «Майбутнє розуму»

Американський вчений, популяризатор науки переконаний, що ми живемо у «золотий вік нейробіології», коли рівень науки здатен на дивовижні речі, наприклад, конструювання мозку та розшифрування його нейронної мережі. Навіщо? Щоб наблизитися до однієї з найбільших загадок людської природи, розпочати шлях до безсмертя свідомості. Поки що такі речі більше схожі на фантастику, але книжка Кайку оперує найсучаснішими досягненнями науки і техніки, ідеями, що існують у прототипах і відповідають законам фізики, доводить, що навколо нас відбуваються відкриття, здатні змінити долю людства. Телепатія, телекінез, вживлення спогадів і сновидінь, вдосконалення інтелекту, контроль свідомості та її вихід поза матерію – все це розглядається в книжці з прискіпливістю справжнього вченого. Цікавим і надважливім у праці Кайку є порівняння мозку людини і Всесвіту. Можливо, збіг кількості нейронів у першому та зірок у другому є невипадковим? “Майбутнє розуму” інтригує та захоплює, руйнує міфи й застарілі уявлення про роботу мозку і свідомість. Головна мета цієї унікальної книжки – запевнити читача у тому, що все описане в ній дійсно відбувається, що ми стоїмо на порозі геніальних винаходів і відкриттів.

Ларс Свендсен «Філософія самотності»

Кожен з нас час від часу почуває себе самотнім. Проте суспільство, яке має звичку насаджувати стереотипну поведінку, чомусь вирішило, що самотність ? це погано, стигматизуючи це прекрасне відчуття, що «говорить нам щось важливе про нас самих і про наше місце у світі». Ларс Свендсен, норвезький філософ, поділяє самотність на періодичну і хронічну, пояснюючи, чому з останньою обов’язково треба боротися. Автор йде далі, докладно досліджуючи її суть і форми, вплив на фізичне здоров’я, схильність тієї чи іншої статі до самотності. Свендсен наперекір деяким соціологам доводить, що соціальні медіа не перешкоджають спілкуванню, не витісняють інші види соціалізації. В тексті не обійдеться без Руссо, Шопенгауера, Гайдеґґера та Ніцше, бо яка ж філософська праця без стовпів науки. Розглядаючи дружбу, кохання і навіть відповідальність через призму самотності, автор доходить до дуже важливого у наш час висновку: «від нудьги, занепокоєння, невпевненості або лінощів – надто швидко хапаємося за інших під час зустрічі чи по телефону або комп’ютеру, замість того, щоб залишатися в усамітненому стані. Ми даємо схопити себе». Як наслідок ? розпорошення особистості, яку треба берегти і плекати усамітнено, але цілеспрямовано.

 Джерело: The-village  

1 вересня – День знань

Шановні друзі нашої бібліотеки!

Змінюймо ставлення до навчання. Чесність та достойні знання –  запорука високого рівня життєвого успіху.

Команда бібліотеки докладає максимум зусиль для того, щоб книгозбірня, як інформаційний центр, була комфортною, ефективною, обладнаною технічно. Такою, що має безліч ресурсів для робочих та повсякденних справ.

Гайда до бібліотеки за новими книгами, знаннями, цікавими зустрічами, змістовним дозвіллям!

29 серпня – третя річниця Іловайської трагедії

Вшановуємо пам’ять понад тисячі загиблих патріотів… Під Ілловайськом загинув чи пропав безвісти кожний третій боєць з тих, хто виходив з оточення, а кожний другий – отримав поранення. 

Три роки тому бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом на Донеччині. 29 серпня “зелений коридор”, попри обіцянки про безпеку, опинився під прямим вогнем російських військових і бойовиків. За офіційними даними загинуло щонайменше 366 українських військових, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 зникли безвісти. Парламентська ж комісія повідомила про втрату тисячі бійців. 

Слава і вічна пам’ять Героям!

Розкладка тематичної  літератури в читальній залі бібліотеки

Топ 10 новинок від зірок сучасної української літератури

Вже традиційно до великої події у книжковій сфері, Форуму видавців, автори активізуються і випускають гарячі новинки. Таки є чого чекати. Плідно попрацювали саме українські автори, як-от Сергій Жадан, Василь Шкляр, Любко Дереш, Кость Москалець, Юрій Винничук, Макс Кідрук, Володимир Лис, Василь Карп’юк — письменники давно улюблені й шановані. Давайте пильніше приглянемось до їхніх творів.

Інтернат
Сергій Жадан

Події роману відбуваються у січні 2015 року на Донбасі. Головний герой Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. І він змушений цю лінію перетнути. А щоб повернутись назад, йому потрібно визначитись, на чиєму боці його дім.
«Інтернат» — це рефлексія на події дворічної давнини. Ключовим тут є акцент на особистості головного героя, «людини без рушниці», цивільного. А також на його побуті поблизу прифронтових територій. Роман про те, як цей побут перетинається із вибором і усвідомленням «погані» — «хороші», «свій» — «чужий».

Певною мірою Жадана можна сьогодні назвати голосом Сходу. Правдивим, болючим, відвертим. Але чи вдасться йому сказати «Інтернатом» про важливе достатньо голосно, вирішувати читачам.

Спустошення
Любко Дереш

Кажуть, що «Спустошення» — це суміш старого 2000-го Дереша і нового, філософсько-екзистенційного, Дереша-письменника.

Про що ж «Спустошення»? За сюжетом «головний герой, Федір Могила — тележурналіст, розчарований у власному покликанні, намагається віднайти себе, стаючи на непевну стезю езотеричних знань і практик, що небезпечним чином переплітаються з політичним життям країни. Особисте любовне фіаско і бажання добути з себе бодай трохи щирості потрапляють у несподіваний резонанс із пульсом часу — технології управління свідомістю, проекти наддержави і нової цивілізації, інтелектуальні війни між „онтологічними зграями“ змішуються в образ нової темної орди, котра жене своїх коней на столиці старого світу», — розповів автор для порталу Аmoeba. І це тільки верхівка айсбергу.

Лютеція
Юрій Винничук

Роман «Лютеція» — новий постмодерний витвір Юрія Винничука. З елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Рецепт знайомий, але від того ж не має смакувати гірше?

Герої роману розшукують таємничу Лютецію, дівчину зі снів. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція. Не знаємо, як вас, а нас така веремія інтригує.

Не озирайся і мовчи
Максим Кідрук

Макс Кідрук голосно зарекомендував себе як автор нових для українців жанрів: спочатку тревелога, потім технотриллера. А в новому творі «Не озирайся і мовчи» він відходить і від техно, і від триллеру. Все ще чутно відголоски, але вже не концентровано. Важливим є момент соціальної значущості видання: тут порушується тема булінгу — знущання підлітків над собіподібними.

Новий роман ідейно продовжує попередні книги Кідрука, присутня чимала порція наукових фактів. Цього разу про час і простір.

За сюжетом сім’я переїжджає, і чотирнадцятирічний Марк змінює школу, хлопець розумненький, але тихий — а значить ідеальний об’єкт для знущань. Тож мріє втекти від світу у тихе місце без оцього всього. Виявляється, зі своїми бажаннями потрібно бути обережним, бо таке місце йому все ж вдається знайти.

Автор відзначає, що об’єктивно вважає «Не озирайся і мовчи» своєю найкращою книгою. Серйозне оголошення, чи не так?

Троща
Василь Шкляр

Василь Шкляр знаний серед українських читачів як автор історичних романів. Він вирішив не розчаровувати армію прихильників і написав роман про УПА.

Сам автор каже, що «Троща» написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.
Події в новому романі відбуваються у бандерівському підпіллі, у кінці сорокових років.

«Троща» — символічна назва. Так на Тернопільщині, де проходить дія роману, називали очерет, у якому переховувались бандерівці. «Троща» — це великий погром, побоїще, яке реально трапилось у одному з таких очеретяних сховків підпільників. Окрім того, роман ще й про людські стосунки, про зраду зокрема. Адже починається з того, що головний герой, відсидівши 25 років у в’язниці, повертається в рідні краї і бачить на могилі бойового товариша дату смерті: замість 47-го, зовсім свіжу.

Нам усім пощастило
Юрій Андрухович

Так, це не окремий, чи то пак не новий твір Патріарха. Але все ж таки вісточка про його творчість і особистість. «Нам усім пощастило» — це колекція інтерв’ю з Андруховичем. З книги можна буде дізнатись, чому Юрій Андрухович застосовує автоцензуру, чому ніколи не покине України, чому вважає, що «нам усім страшенно пощастило».

Вибрані розмови з Юрієм Андруховичем не лише дозволять глибше пірнути в розуміння текстів письменника. Це ще й виразна картина поглядів сучасного інтелектуала на суспільно-політичні події в нашій країні.

Винова гора
Надія Мориквас

«Винова Гора» — справжня знахідка для поціновувачів «жіночої прози». Головні ролі тут виконують саме жінки: сучасна бізнес-леді Ліда, таємнича Ліндця, поетка Анна. А чоловіки тут грають виконавців, вони наче крутять коліщатка жіночого всесвіту. Виногори — таємниче місце, колись його називали галицькою Малою Швейцарією, бо тут можна було не тільки відпочити, а й знайти надійний прихисток. Серед тих, хто шукав тут спокою, є і персонажі цієї книжки.

Роман сповнений галицького шарму, надзвичайно насичений подіями й містикою. Критики відзначають, що засумувати за таким читанням не вдасться.

Місяць, обмитий дощем
Володимир Лис

Це збірка різнобарвних, але схожих між собою есеїв і новел про життя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця.

Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими Володимир Лис працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його. Автор «Століття Якова» вміє зачіпати душевні струни, тож на збірку покладаємо такі ж надії.

Глінтвейн дорогою на Говерлу
Василь Карп’юк

Не прозою єдиною. Давайте тепер про поезію життя. «Глінтвейн дорогою на Говерлу» — це дуже спокійна і розважлива поетична книжка, в якій усе знає своє місце і свій час. Її композиція чітка й виразна, і чотири частини збірки — «серце», «думки», «душа» і «гори» — це не просто маркери, які тематично структурують книжку, а радше пріоритети, на яких будується мала приватна авторова життєва філософія, оправлена в поетичну форму.

Любов, роздуми про світ і життя серед гір — основні вектори, які визначають траєкторію письма.

Поезія Келії
Костянтин Москалець

До нової книги Костянтина Москальця увійшли твори з його поетичного доробку.

Лірика Москальця давно стала улюбленою для мільйонів українців, досить згадати його пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»), «Ти втретє цього літа зацвітеш…» або «Треба встати і вийти…».

«Поезія Келії» Костянтина Москальця — нагода для молодшого покоління пізнати творчість одного з найяскравіших представників покоління «вісімдесятників», творчість, залюблену в батьківщину і українську мову, вільну від вульгарності і цинізму, сповнену доброзичливим гумором та приязню до живих, мертвих і ще не народжених земляків. Особливої уваги заслуговує оформлення видання. Поезії вдало доповнені ілюстраціями Івана Драгана.

Джерело: http://vsiknygy.net.ua/neformat/50360/