27 BookForum

16-20 вересня  Львівський міжнародний BookForum традиційно стане глобальним майданчиком для обговорення суспільно важливих тем, проте вперше в онлайн-форматі.

Цьогоріч Український інститут книги долучається до форуму у якості програмного партнера та інформаційно підтримує його онлайн.

Фокусна тема цьогорічного Форуму — «Перепис населення: знати, хто ми є». Кожна дискусія, читання, розмова, лекція — це відповідь на одне з восьми питань опитувальника перепису населення. Весь процес пройде під кураторством літературознавиці і критикині Ганни Улюри.

Усі події 27 BookForum — безкоштовні.
Онлайн-трансляції пройдуть на сайті bookforum.ua.

Осінь – найкнижковіша пора року

Восени хочеться відпочивати саме так: загорнувшись у щось тепле та зручне, взявши в руки горнятко запашної кави і з доброю, цікавою чи настроєвою книжкою.

Пропонуємо список 10 книг, які  якнайкраще підходять для читання восени – вони або стосуються осені або ж найкраще підходять під осінній настрій.  Від меланхолійної та романтичної прози до захоплюючих детективних історій та моторошних розповідей – на будь-який смак та вік.

1. О. Генрі «Останній листок».

Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре… Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

2. Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду»

Дуже незвична книга сучасної української авторки. «Реквієм для листопаду» – це твір, який зовсім необов’язково читати спочатку. Це – розлога медитація, потік думок, інтимних  історій, які переплітаються між собою. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам’яті, спроби відшукати своє місці у світі.

3. Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Хеловінське дерево»).

Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь! Ця повість призначена для підлітків, однак вона буде цікавою і дорослим – її атмосферність, затишність, філософськість у роздумах про те, що таке життя і смерть.

4. Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні».

Надзвичайно цікава та нешаблонна історія. Головний герой книги – сторожовий пес Снафф є охоронцем і провідником загадкового світу, населеного містичними створіннями, створеними майстрами літератури – Едгаром Аланом По, Артуром Конан Дойлем, Мері Шеллі, Бремом Стокером, Говардом Лавкрафтом та іншими. Увесь твір – це гра, що складається з 31 етапу – 31 дня жовтня. Доживете до 31-го ­– виграш ваш!

5. Гао Сінцзянь «Осінні квіти»

Коротка і дуже сумна історія одного з найвизначніших східних авторів сучасності, нобелівського лауреата Гао Сінцзяня. Історія про любов, дружбу, спогади, осінь, щастя і дощ. Написана із властивою східним авторам душевністю та філософією. Що таке 50 років – рубіж, за яким старість? Чи час підводити підсумки, робити висновки про прожите життя, згадувати. Зокрема, про кохання. Осінні квіти – найяскравіші, найароматніші, найстійкіші, бо ж останні.  

6. Туве Янссон «В кінці листопада».

Цей твір знаменитої дитячої письменниці, як жоден інший наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а скоріш доросла, бо в ній йдеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки.

Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, якщо прийшовши в гості ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати таким різним і водночас непростим створінням.

7. Єнс Крістіан Грендаль «Мовчання у жовтні»

Це – роман одного із найпопулярніших авторів сучасної Данії. «Мовчання у жовтні» справжній прозовий шедевр, який можна смакувати, розбираючи на шматочки. Роман – це монолог одного героя. Тут немає нікого, хто допоміг би нам побачити ситуацію зі сторони, або ж порушити плин його спогадів та роздумів. На початку жовтня дружина головного героя їде у подорож, нічого йому не пояснивши. Чоловік у роздумах і згадує про своє життя, батьків, перше кохання, знайомство з дружиною, коханкою і багато іншого.

8. Надійка Гребіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду»

Коли як не восени пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.

9. Джоан Харріс «Ожинове вино».

Книга, яка створює хороший настрій і додає легкості на душі. Її дія відбувається в невеликому містечку Ланскне. Англійський прозаїк на ім’я Джей Макінтош випадково знаходить декілька пляшок вина, які дивом збереглися з минулих часів. Скуштувавши чарівного напою, чоловік кидає все і кардинально змінює своє життя. Це книга про спокійне та затишне провінційне життя, від неї віє ностальгією та легким смутком, однак володіє вона, без сумніву, магічною силою.

10. Наталка та Олександр Шевченки «Кривава осінь в місті Лева»

Ну і куди ж без детектива? На цей раз у жанрі «джіалло». У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру — в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще — загадкові вулички стародавнього Львова…

Джерело

Нове в розділі “Творчість земляків”

Розділ нашого сайту «Творчість земляків» знайомить користувачів із митцями Ковельського району, які  творять і впливають на духовний розвиток краю.

Вибрані роботи представлених митців – це неповторний почерк і стиль, погляд на минуле, сучасність і майбутнє, а також власна відповідь на виклики часу.

Ми доповнили розділ “Творчість земляків” біографічними відомостями та творами Олени Мокроусової. 

 Матеріал буде корисним усім, хто цікавиться літературним середовищем Ковельського району, учням середніх та старших класів, вчителям української мови та літератури, краєзнавцям, а також усім, хто любить рідний край та пишається його здобутками.

Запрошуємо до перегляду!  

75-та річниця закінчення Другої світової війни: екскурс в історію

Сьогодні світ відзначає 75-ту річницю завершення Другої світової війни. 2 вересня 1945 року, в Токійській бухті на борту американського лінкора «Міссурі», було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії, що ознаменувало завершення Другої світової війни – найкривавішої та наймасштабнішої війни в історії людства.

(Список представленої в читальній залі літератури ви можете побачити за активним посиланням або в розділі “Користувачам”- “Рекомендаційні списки”) 

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У ній взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 року із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають понад 50 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – одна із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Шлях до початку війни був відкритий пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно з таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Рейх отримав можливість безперешкодного вторгнення в Польщу, СРСР в підсумку розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з німецьким вторгненням у Польщу. До 120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 року означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960 року.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб.

Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Історична довідка:

Далі »

29 серпня – День пам’яті захисників України

В скорботі рідна Україна. Сьомий рік окупант не вгамовує свого загарбницького апетиту до української землі, сьомий рік точиться кривава російсько-українська війна, гинуть герої-захисники, сиротіють діти…

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну. Україна щодня пам’ятає воїнів, які поклали своє життя за її волю та незалежність, але цей день – для гідного вшанування їхньої пам’яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам та виявити пошану, вдягнувши символічний сонях пам’яті та схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. Адже герої живі, поки жива пам’ять про них.

29 серпня о 10:00 загальнонаціональна хвилина мовчання на вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 

29 серпня о 10:00 маємо спинитися та вшанувати загиблих захисників хвилиною мовчання. Де би ми не були – на центральних площах чи на кладовищах, під час роботи чи подорожі – за можливості припиняємо будь-які роботи, зупиняємо транспортні засоби на узбіччі (дотримуючись безпеки поводження на дорозі) щоб вшанувати тих, хто загинув за Україну, та висловити підтримку їхнім сім’ях, рідним та побратимам.

Відзначення Дня пам’яті захисників України 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях – символ Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Сонях пам’яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов’язково проросте, бо українці і далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.

Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.