Пам’яті Алли Горської, до 50-річчя трагічної загибелі

24.12.2020 о 16:28 | Категорія: Новини

З пгорськалеяди нескорених

Замість блискучої кар’єри радянського художника вона обрала дорогу правди, дорогу болю.

Виступала проти арештів української інтелігенції, проти політичних репресій, листувалася з ув’язненими, допомагала тим, хто звільнився.

Разом з Василем Симоненком дослідила й оприлюднила факти масових розстрілів людей органами НКВС у Биківні та Василькові.

У розквіті сил і таланту (їй щойно виповнився 41 рік) Алла Горська була убита катами КДБ. Приголомшений дикою розправою і важкою утратою, Василь Стус читав над її могилою свій заповіт:    

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.                  

У бiлiй стужi сонце України.

А ти шукай — червону тiнь калини

на чорних водах — тiнь її шукай,

де жменька нас. Малесенька шопта

лише для молитов i сподiвання.

Усiм нам смерть судилася зарання,

бо калинова кров — така ж крута,

вона така ж терпка, як в наших жилах.

У сивiй завiрюсi голосiнь

цi грона болю, що падуть в глибiнь,

безсмертною бiдою окошились.

IMG_20201224_123751

 

83 РОКИ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

24.12.2020 о 11:58 | Категорія: Новини

1937, 24 грудня – у селі Єрки на Черкащині народився В’ячеслав Максимович Чорновіл, державний, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України I – III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України.

 IMG_20201224_123137259

11 фактів про В’ячеслава Чорновола 

  1. Боровся за Україну. Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде боротися за Україну. 

  1. Працював різноробом. У 1963-1964 роках брав участь у будівництві Київської ГЕС. Після першого ув’язнення, працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів тощо. Після останнього – кочегаром у Львові. 

  1. Був тричі одружений. У 1960-му уклав шлюб з Іриною Бруневець, від якої має сина Андрія. Відносини припинились наприкінці 1962-го. З червня 1963-го зав’язав стосунки з Оленою Антонів, від якої має сина Тараса. Остання дружина – Атена Пашко. 

  1. Витримав 83 допити. У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів. 

  1. Прокурор, який судив Чорновола має звання «Почесний працівник прокуратури України». Другу (1967р.) і третю (1972р.) кримінальні справи проти В’ячеслава Чорновола порушив прокурор Львівської області Борис Антоненко (1912-2010рр.). У 2003-му прокурору призначена пенсія згідно із Законом України «За заслуги перед Україною». В червні 2006-му Антоненку оголосив подяку Генеральний прокурор України Олександр Медведько. А в 2007-му йому присвоєно звання «Почесний працівник прокуратури України». 

  1. Не відмовляв всім, хто до нього звертався з питаннями української справи. «Працював він самовіддано і справді багато, – згадувала дружина Атена Пашко. – Вставав, бувало, о 5 годині ранку, писав, потім – на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу чи знайти якісь інші відмовки. До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались і, особливо, якщо це стосувалося української справи». 

  1. Від КГБ отримав прізвисько «Нєугомонний». Із спогадів вірменського дисидента та політв’язня Паруйра Айрякіна: «Він був наче напханий енергією, він навіть у зоні бігав, займався спортом. Багато читав, писав, покладену норму – ми шили рукавиці – виконував не за вісім годин, а за три години – решту часу він був зайнятий сам собою». 

  1. Непохитно вірив у відновлення незалежності України. Переказують, як один із слідчих спересердя запитав В’ячеслава Чорновола: «Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?». І почув у відповідь: «Як ким? Редактором опозиційної газети». 

  1. Чорновіл був кандидатом в президенти України. На президентських виборах 1 грудня 1991-го за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7.420.727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком. 

  1. Зрікся присяги на вірність московському цареві. Після обрання Гетьманом українського козацтва, на Великій раді 21 червня 1992-го в Переяславі-Хмельницькому проголосив зречення присяги на вірність московському цареві, даної на Переяславській раді в  1654-му. 

  1. На прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві прийшло близько 200 тис. людей. Він загинув в автокатастрофі на шосе під Борисполем за нез’ясованих обставин. Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. Похорони В’ячеслава Чорновола в Києві зібрали до 200 тис. людей. 

 unnamed

Цитати В’ячеслава Чорновола 

1. «Україна починається з тебе». 

2. «Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги «Правосуддя чи рецидив терору» і «Лихо з розуму» – про те, як хтось ламавсь, а хтось вистояв». 

3. На запитання: «Звідки Ви родом?», відповідав: «Я людина всієї України». Завжди вважав Україну однією цілісною державою. «Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми – народ України». 

4. Програвши президентські вибори 1991-го, сказав: «Програв не я. Програла Україна». 

5. «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу» (1997). 

6. «Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну – офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї».

7 «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

На порозі Новий рік!

22.12.2020 о 12:18 | Категорія: Новини

Очікування Новорічних свят — чудовий період для творчості та креативу.
Працівники  бібліотеки  знову дивують  своїх користувачів  новорічною  інсталяцією в читальній залі.

Над оформленням святкової фотозони трудився увесь колектив. Результат вражає та зачаровує!

IMG_20201217_181606

IMG_20201218_195740

IMG_20201218_195812

Декорування вікон до новорічних та Різдвяних свят є тепер надважливою справою. Адже в останні роки дуже бракне нам снігу взимку, а біленькі та витончені  витинанки на вікнах бібліотеки додають святкового настрою усім перехожим!

IMG_20201215_205158

IMG_20201215_205237

IMG_20201215_205313

 

Оголошено дати проведення 28 BookForum у 2021 році

21.12.2020 о 11:44 | Категорія: Новини

15-19 вересня 2021 року у Львові відбудеться 28 Львівський міжнародний BookForum – головний культурний фестиваль країни. Ініціатор та організатор заходу – неприбуткова громадська організація «Форум видавців».

132010783_5050519554965642_4600089097851723341_o

«Формат Фестивалю ми оголосимо вже у 2021 році, проте сподіваємось, що все ж таки вдасться частину подій провести офлайн. Усі скучили за традиційними зустрічами з авторами, живими дискусіями та фестивальною атмосферою. А досвід проведення 27 BookForum в онлайн-форматі дозволить зробити наступний фестиваль доступнішим для тих, хто не може приїхати до Львова», – зазначають організатори.

Нагадаємо, що 27 BookForum у зв’язку з пандемією вперше відбувся в онлайн-форматі за підтримки Українського культурного фонду. Упродовж п’яти днів відвідувачі мали змогу переглянути події та зустрітись з улюбленими авторами на сайті та онлайн-платформах фестивалю. За підрахунками організаторів події зібрали понад 400 тисяч переглядів. Переглянути їх можна й зараз на сайті та фейсбук-сторінці фестивалю.

Після завершення BookForum було опубліковано онлайн-антологію «Ковчег «Титанік». 20 есеїв про людство зразка 2020-го». До неї долучились відомі украі?нські та іноземні письменники та письменниці: Вікторія Амеліна, Лариса Денисенко, Володимир Єрмоленко, Зоя Казанжи, Катерина Калитко, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Тарас Лютии?, Тарас Прохасько, Гаська Шиян, Лідія Дімковська, Бурджу Шагін, Дебора Вукушич, Таня Габерланд, Гелен Аи?ворі, Ян Карсон, Маша Колянович, Марта Дзідо, Даніель Одія, Андреи? Хаданович.

Слідкуйте за оновленнями на сторінках організації у фейсбуці та в інстаграмі.

У боротьбі за Вільне Слово

20.12.2020 о 11:07 | Категорія: Новини

«На хресті – за вільне слово»

«Він не злодій, не бандит, не терорист, не готував перевороту й не закликав до нього. Пропагував лише Добро, Правду й Людяність. Так за що ж його так жорстоко засудили? Саме за те, що він пропагував, його й засудили. Влада дала такі вказівки тому, що Правда, Добро й Людяність їй не потрібні, їх вона душить. Править же ця влада за допомогою брехні й жорстокості. Протестувати проти таких дій влади – обов’язок усіх чесних людей». Так писав колишній радянський генерал, згодом в’язень радянської «психушки», дисидент, правозахисник Петро Григоренко про Миколу Руденка та «найсправедливішу в світі державу трудящих».

IMG_20201223_155329

Син луганського шахтаря, фронтовик і письменник Руденко так висловив своє життєве кредо: «Невільник той, хто душу не зберіг і став її двоногою тюрмою». 9 листопада 1976 року, на квартирі А.Д. Сахарова у Москві, він провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінкської Групи. Тоді ж були опубліковані її Декларація і Меморандум, де у розділі „Типові порушення прав людини“ були дані про голод 1933 р., про репресії 30-х років, знищення УПА, репресії проти шістдесятників, список політичних таборів і українських політв’язнів. 1977 Микола Руденко був засуджений, заслання відбував у Мордовії. Всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. 1987 , завдяки тиску громадськості, був звільнений і емігрував за кордон, де працював на радіостанціях «Свобода», «Голос Америки». 1990, як тільки з’явилась можливість, повернувся в Україну. У ці дні виповнюється 100 років від дня народження великого українця-сподвижника, яким пишатимуться майбутні покоління.

Ще один, такий же, столітній, ювілей відзначаємо в останні дні року, що відходить. Святослав Караванський – це людина, у долі якої помістилася ціла епоха боротьби української Нації за своє виживання й утвердження, за свою правдиву історію і мову.

IMG_20201223_155405

Його життевий шлях, наукові праці з мовознавства та мужність у протистоянні системі заслуговує найвищої шани. Попри 31-ти річне ув’язнення, він зберіг свої переконання та віру в майбутне України. За ґратами записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. А ще – поезії потужної, вибухової сили духу:

Глухий він до благань і до молитви –

Діла творіть! Ділами славте Бога!

Бо Він – не плач, не стогони, Він – битва,

Він – в терняку прокладена дорога!

Брехні і фальшу він не визнає

І не боронить того, хто гниє!

Бог є!

Він – смерть за правду, Він – любов до брата,

Він учить нас ненавидіти ката,

І там, де джерелом натхнення б’є,

Де мужній раб на деспота встає,

Бог є!

Постійні переслідування влади та заборона повернутися в Україну змусили Святослава Караванського до еміграції. Після звільнення в 1979 році, аж до свого відходу в 2016, він проживав у США і ще багато потрудився для нашого народу. У свої 96 років він їздив на скутері і писав блоги, у яких застерігав світ: «Росія сьогодні – це фашистська держава, подібна до ІІІ Рейху Гітлера, далека від ціннощів Європи й Америки, від ціннощів справедливости, гуманізму й верховенства права. Росія розколює Європу. Європейці, будьте пильні!»

«Гібридна війна – це не бліцкриґ. Її розраховано на роки, а то й на десятиліття. Помаленьку доводити жертву до руїни, а тоді захопити її голими руками. Шибздик продумав усе, і не буде поки що міняти тактики. Як він може міняти СВІЙ винахід, коли цей винахід дав йому Крим, посадив бандитів Донбасу за один стіл з панею Меркель і паном Олландом, а в перспективі, як премію, обіцяє Україну. І майже без утрат. Подумаєш, кілька сот чеченців чи бурятів ляже кістьми».

«Зараз іде війна. Але вона рано чи пізно скінчиться. Росія не виграє цієї війни. Позаземні сили не допустять цього. Крим буде повернуто Україні. Сибір, Кубань і Далекий Схід дістануть автономію. Калінінградська область відійде до Європи. Це буде історичний період, який сприятиме Україні».

Читачі нашої бібліотеки мають можливість тримати в руках унікальні книги Миколи Руденка й Святослава Караванського, з автографом автора, видані за кордоном, у час, коли в Україні за вільне слово катували і розпинали. Ці книги подаровані нашою землячкою, видатним освітнім і громадським діячем з Канади Іроїдою Вінницькою.

Україна, сто разів розтерзана і розіп’ята, воскресла і стала державою тільки завдяки таким титанам духу. Чи багато українців знають їх імена? Пошануймо ж їх вдячною пам’яттю, збережімо цінності, які вони відстояли для нас ціною свого життя – совість, людську гідність, свободу.