Запрошення !!!!

«Все, що душа довірила словам»

21 лютого світова спільнота відзначила Міжнародний день рідної мови. Мова – це історія й світогляд, результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без мови немає народу. За даними ЮНЕСКО, із 6000 мов, які існують у світі, майже половині загрожує зникнення. Наша, українська, мова понад триста років веде боротьбу за своє виживання. Московська імперія забороняла наше слово, книжку, пісню, убивала мільйони тих, хто говорив українською. Цей наступ не припинявся ніколи, щоразу тільки посилюється. Як результат – тотальне витіснення нашої мови російською з усіх сфер вжитку. І тільки тоді наша мова матиме майбутнє, коли нею говоритимуть, писатимуть, читатимуть, співатимуть, молитимуться українці.

Саме в цей день представив на читацький суд книгу своїх віршів отець Іван з Колодяжного – настоятель храму святителя Миколая Чудотворця ПЦУ. Напевно, це дуже символічно, бо допоки хтось пише книги рідною мовою, а тим більше, коли їх хтось читає, є надія, що наша рідна мова буде жити, розвиватися.

Святе Письмо – то також зібрання високої духовної поезії, що складалася протягом століть, у миті осяяння і натхнення. Тож коли душа шукає себе в слові, коли радіє чи плаче, чи повниться вдячністю, вона складає свою молитву – або вірші. Отець Іван став записувати свої сокровенні рядки, а затим – ділитися ними із земляками.

Уже багато літ він зустрічає на порозі храму тих, хто шукає стежку до Бога. Служить людям, яких ввірив йому Господь, добрим, правдивим, мудрим, влучним і навіть поетичним рідним Словом. Нині, у важку для України годину священники стали і волонтерами, й капеланами. Серед них – і отець Іван, який пропускає крізь серце трагічні події нашого часу.

«Благослови, Боже, нашу Україну, волю та щастя їй дай!», – звертається до небес українська церква. Щирим серцем складає молитовну присвяту Україні о. Іван.

Перегортаючи сторінки історії української церкви, пересвідчуємося, що у Божому полі працювало багато подвижників, що українські священники завжди були духовними провідниками народу, просвітителями і патріотами. І сьогодні ми маємо змогу спілкуватися з такими людьми, завдяки яким ми духовно зростаємо. Привітати о. Івана з новою книгою прийшли й приїхали: о. Михайло з с. Чаруків з родиною, о. Матвій з Люблинця, о. Василь з Білина, о. Василь із с. Мощена, о. Володимир із Волі Ковельської, о. Анатолій, о. Михайло, о. Ростислав та о. Василь з Ковеля.

Поезії з нової збірки читали: Анастасія Литвин, Остап Оринчак, Ангеліна Махнюк, Надія Кравчук, Оксана Мулярчук, Уляна та Галина Стрільчук. Свою пісенну творчість присутнім подарували: вихованка Ковельської школи мистецтв Кіра  Сергієнко, Галина Стрільчук, о. Василь із села Мощена зі своїми хористами, тріо «Райдуга».

Шанувальники поезії о. Івана склали йому багато щирих побажань, серед них – радості творчості та нових приємних хвилин духовного спілкування.

Містична та реальна Дара Корній

18 лютого в читальній залі центральної районної бібліотеки відбулася зустріч з Дарою Корній, сучасною українською письменницею, Лауреатом Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» (Третя премія 2010, Вибір видавців 2011, 2012), Золотою письменницею України (2016).

Дара Корній  у нас уже не вперше.  Свою творчу подорож вона присвятила  ювілею Лесі Українки – 150-річчю від дня народження.

У 2020 році вона здобула «Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва» за книги «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники».

Присутні мали змогу поспілкуватися з авторкою, придбати книги з її автографом. Дара Корній приїхала у супроводі Миколи Мартинюка – письменника,  директора видавництва «Твердиня».

Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної  бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

10 цікавих фактів про українську мову: 

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами,  з російською – тільки 11.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».

Запрошуємо!