Шевченківській премії – 60

„Вона, безумовно, є творчим стимулом і предметом гордості  за імена і твори, які поповнювали і поповнюють скарбницю літератури і мистецтва… Шевченківська премія – це знаменна і поважна іпостась
невсипущого кожноденного діяння у сфері високої духовності, утривалення неперебутних цінностей української нації”

30 березня – 100 років від дня народження Олексія Івановича Дея

Олексій Іванович Дей (30 березня 1921 — 6 серпня 1986) — український літературознавець, фольклорист. Автор праць з історії української літератури, журналістики, фольклористики, книгознавства. Народився 30 березня 1921 року в селі Синявці (тепер Менського району Чернігівської області). У 1942 закінчив Об’єднаний Український університет у Кизил-Орді (Казахської РСР). Протягом 1962—1986 працював завідувачем відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР.

Він — автор понад 300 наукових праць із фольклористики, літературознавства, журналістики. У доробку О. І. Дея — дослідження про фольклористичну діяльність М. Рильського, М. Павлика, В. Гнатюка, Лесі Українки. А. Кримського та ін., про зв’язок із фольклором творчості Марка Вовчка, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Рильського та ін. Особливу увагу Олексій Іванович приділяв життю й діяльності І. Франка. За франкознавчі дослідження він був удостоєний премії ім. І. Я. Франка АН УРСР (1983).

Протягом 12 років (з 1947 р.) він створював картотеку псевдонімів та криптонімів діячів української культури й осіб, які певною мірою були пов’язані з нею. На основі картотеки було підготовлено «Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.)» (1969). При цьому він використав доробок Ярослава Дашкевича з цієї тематики (який він підготував у 1946—1949 роках як працівник Львівської державної бібліотеки, але не видав, оскільки в 1949 році був арештований), не згадавши про це. Після звернення Дашкевича, було проведене розслідування, за результатами якого партійне бюро інституту визнало поведінку Дея як «недостойну високого звання комуніста і радянського науковця» та зобов’язало його «юридично оформити використання матеріалу, що збирався у плановому порядку як державна тема Львівською державною науковою бібліотекою».

Розробив наукову концепцію видання багатотомної серії «Українська народна творчість», підготував збірник фольклорних записів З. Доленги-Ходаковського (1974), О. та Ф. Бодянських (1978), Марка Вовчка та О. Марковича (1983); редагував і рецензував бібліографічні покажчики.

Джерела та література

• П. І. Скрипник. Дей Олексій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 308. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• М. К. Дмитренко. Дей Олексій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
• УРЕС
• Олексій Іванович Дей: бібліогр. покажч. пр. (1947—1988) / упоряд. М. К. Дмитренко. — К., 1990.
• Березовський І. П. Дей Олексій Іванович / І. П. Березовський // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 25.
• Дей Олексій Іванович // Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 196.
• Скрипник П. І. Дей Олексій Іванович / П. І. Скрипник // ЕІУ: в 5 т. — К., 2004. — Т. 2 : Г–Д. — С. 308.
• Качкан В. Дей Олексій Іванович / В. Качкан // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. слов. — Львів, 2005. — Вип. 12. — С. 137—138.
• Дея О. І. Бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек. — К., 2009. — С. 57.

25 березня – 110 років від дня народження Олександра Бандери

Олександр Андрійович Бандера (1911–1942), брат Степана Бандери – український політик, діяч ОУН,  доктор політично-економічних наук, закатований в Аушвіці польськими співв’язнями. Народився 25 березня 1911 року в с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області. 

У сім’ї Бандер було семеро дітей. Четверо братів – Богдан, Олександр, Василь, Степан та троє сестер – Марта, Володимира та Оксана. Усі вони стали діячами націоналістичного руху. І усі вони за це отримали покарання – хлопці були убитими, дівчата заслані у радянські табори.

Життєпис

Олександр народився 25 березня 1911 року. Вчився в Стрийській гімназії та в агрономічному відділі Львівської політехніки у Дублянах.

Був членом старшопластунського куреня «Червона Калина». У 22 роки став членом ОУН. За постановою Проводу ОУН навчався у Римській Вищій школі економічно-політичних наук. Там отримав вчений ступінь доктора політично-економічних наук. У Римі працював у тамтешній станиці ОУН. Одужився з італійкою Марією Доміні.

Під час німецької окупації перебував у Львові. 1941 року німці заарештували Олександра й відправили до Краківської тюрми, а звідти у німецький концтабір Аушвіц (в’язничний №51020), побудований в окупованій Польщі. 23 липня 1942 року замордований польськими наглядачами. Олександрові був 31 рік.

Ось як у своїх спогадах описує це його співв’язень – Борис Вітошинський:

“…Олександер був слабшого здоров’я, ніж Василь (ще один брат Бандера, якого теж відправили до Аушвіцу, де закатували, як і Олександра, – ред.), бо вже на другий, або третій день побуту в таборі, побитий, ледве волік ногами. Остаточно поляки закатували його теж при «нойбав». При цій будові, побіч звалищ цегли, стояла велика скриня для розроблювання вапна й цементу, така, яку, звичайно, приготовляють при всяких будовах майстри-муляри. Олександрові польські «політичні в’язні» наказали піднести штани повище колін, скинути черевики та ногами місити цемент з вапном. Це було рівнозначне з його загладою. Під час того, коли він виконував цю роботу, побої не кінчалися, а посіпаки кілька разів його цілого кинули в цемент і вапно. Чорний від побоїв, скривавлений, з піною на спалених устах, він просив дозволити йому напитися води з бочки, що стояла під краном. Посіпаки схопили його тоді за ноги і кинули в бочку. Майже неживого витягнули щойно по хвилині. Ніхто з нас не міг йому ніяк помогти… Наступного дня Олександер не вийшов на роботу. Його відправили до «кранкебав» — так звана лікарня, що не була нічим іншим, як місцем остаточного знищення людини. Там він незабаром і помер. Вже багато пізніше ми довідалися, що Олександер помер на декілька днів скоріше за свого брата Василя”.

Література

• Дем’ян Г. Бандера Олександер // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10. — С. 49—50.
• Дем’ян Г. Матеріяли до Енциклопедії «ОУН і УПА» // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10.
• Мельничук Б. Бандера Олександр Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 74. — ISBN 966-528-197-6.
• Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С. 4.

Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв

24 березня з ініціативи ООН, починаючи з 2010 року, щорічно відзначається Міжнародний день права на встановлення (з’ясування) істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв.

Саме 24 березня 1980 року у Сальвадорі під час церковної служби декількома пострілами з гвинтівки був убитий католицький священик, правозахисник Оскаро Арнульфо Ромеро (1917-1980). Його вбили за те, що він не хотів мовчати і миритися з насильством, тортурами і несправедливістю в країні.

Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв має на меті нагадати світовому співтовариству про мужність людей в усьому світі, які присвятили своє життя захисту і реалізації прав людини, незважаючи на величезний ризик, з яким нерідко пов’язана їхня діяльність.

ООН зауважує, що драматичні події останнього часу, ще раз підтверджують гостру необхідність збереження і оприлюднення правдивої інформації про порушення прав людини, скоєних в періоди репресій за тоталітарних режимів і під час збройних конфліктів. Відмовляти жертвам в праві на отримання цих даних рівнозначно відмові їм у праві на правосуддя, гідність і визнання – а також компенсацію – заподіяних їм страждань і понесених втрат. Йдеться не тільки про осіб, які безпосередньо постраждали від спроб приховати порушення прав людини. Права на істину і правосуддя є неодмінною умовою для того, щоб покінчити з безкарністю за грубі порушення прав людини. Якщо зникнення відбулося внаслідок насильницьких дій, сім’ї мають право знати долю і місцезнаходження близьких їм людей. Якщо вони були вбиті, то вбивці мають бути покарані. У будь-якому випадку повага цього права служить попередженням іншим про те, що довго приховувати зловживання не вдасться.

21 березня – Всесвітній день поезії

 Пропонуємо вам кілька ідей,

як поетично провести День поезії:

2. Взяти в бібліотеці книгу поезії.  Відділ абонементу  нашої книгозбірні представляє тематичну розкладку книг “Поезія –  це діамант величиною в слово”, де знайдете читання для душі.

 

 

 Читання поезії – це завжди читання самого себе, занурення у свої глибини, співвіднесення з ліричним героєм – і, як бонус, можливість віднайти відповіді на питання, що давно хвилюють. Вчені стверджують, що читання поезії є таким собі нейрофізіологічним тренуванням для мозку, однак лише в тому випадку, якщо йдеться про складні поетичні твори з незвичними виражальними засобами чи складними синтаксичними конструкціями. Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить.

 

3. Вивчити вірш

 Не лякайтеся. Можливо, у вас і залишилася шкільна травма від регулярного декламування біля дошки нудних віршів про степи-лани-солов’їв. Та ось вам дві вагомі причини зробити вивчення віршів регулярною вправою:

по-перше, вірші тренують пам’ять: влаштуйте собі такий челендж – один вірш на тиждень. Обирайте улюблену поезію, що знову і знову відкликається у вашому серці, і рядок за рядком завчайте напам’ять, а потім декламуйте рідним, друзям чи просто собі перед дзеркалом або під час пробіжки. Щоб вивчити вірш, насправді достатньо півгодини. І навіть у найзаклопотаніших людей тут не знайдеться відмовки, адже можна вчити дорогою на роботу чи навчання. Ви й не помітите, як покращиться ваша пам’ять, і вже за кілька місяців зможете з легкістю запам’ятовувати й відтворювати складну інформацію;

по-друге, якісна поезія талановитих авторів збагачує словниковий запас і допомагає висловити, здавалось би, невисловлюване;

по-третє, вам завжди буде, чим здивувати співрозмовника чи кохану людину. Продекламуйте їм вірш, який найкраще передає ваші відчуття – і, можливо, почуєте у відповідь саме ті довгоочікувані слова! 

 

4. Написати власний вірш

 А чому б і ні? Як і вивчення віршів напам’ять, складання поетичних творів також неабияк тренує ваші інтелектуальні здібності. Ну й що, що ви ніколи не писали віршів? Може, сьогодні от саме той день, щоб спробувати. Вважайте це знаком. А ще творчість – це завжди найдешевші й найефективніші ліки. Вкладіть у вірш усе, що давно турбує, і просто відпустіть його. Або зізнайтеся з його допомогою у своїх почуттях…

 

5.Влаштувати поетичні читання

 Це може бути читання у тісному родинному колі або поетичні відеоканали. Радимо завітати на канал «Ukrainian Poetry Portal» і послухати вірші сучасних поетів та класиків української літератури в новому й дуже чуттєвому виконані. Послухайте зараз вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать» у дуже зворушливому прочитанні Ольги Луценко.

  

 

6. Привітати друга-поета

Цілком можливо, серед вашого оточення є люди, для яких цей день не просто нагода вивести поетичне мистецтво з-під тіні прозових творів. Привітайте своїх знайомих, які пишуть вірші, особливо якщо вони лише починають випробовувати свої сили у цій справі.

 

Сьогодні ми теж вітаємо поетів Ковельщини з Днем поезії!

 

Дивіться на світ творчо і творіть самі!  Нехай ваші фрази грають розмаїттям барв, хвилюють свідомість, проникають в серце! Поезія робить наше життя яскравішим, більш насиченим, красивим і досконалим!

 

Бажаємо вам частіше бути натхненними і творити прекрасне, писати душевні рядки і робити наш світ добрішим! Нехай ваш талант б’є феєричним фонтаном! Нехай вашим можливостям не буде меж! Не чекайте дива, творіть чудеса самі! Творчих вам польотів і фантастичних проривів свідомості!