Бібліотечний світ Любові Хавкіної

24 квітня – 150 років з дня народження (1871р.) Хавкіної Л.Б., видатного українського бібліотекознавця й бібліографа, творця алфавітного каталогу для масових бібліотек, доктора педагогічних наук.

Любов Борисівна Хавкіна народилася 1871 року в місті Харкові в сім’ї медиків. В Україні почалася професійна діяльність Л. Б. Хавкіної, відбулося її становлення як майбутнього видатного теоретика бібліотекознавства та бібліотечної справи. Адже розпочала вона свою професійну діяльність в Харківській громадській бібліотеці у 1890 р.

Вона активно вивчала досвід зарубіжних країн, творчо його осмислювала. Відвідувала Західну Європу, США, Канаду та інші країни. Любов Борисівна помічала багато особливостей та відмінностей в організації бібліотек, підготовці кадрів, керівництві мережею від Росії. Знання іноземних мов давало їй змогу ознайомитися в оригіналах з роботами про бібліотечну справу західних країн. Хавкіна прагнула донести до бібліотечної громадськості своєї країни зарубіжний досвід.

Спадщина Л. Б. Хавкіної — понад 500 публікацій: книги, статті, доповіді, у тому числі іноземними мовами, рецензії та огляди, статті з музики і літератури, переклади наукових праць, художніх творів, передмов тощо, талановиті обробки оповідань для дітей.

Здійснювала переклади наукової, художньої та дитячої літератури з англійської, іспанської, італійської, німецької, французької, шведської мов на російську.

Серед робіт:

• «Бібліотеки, їх організація та техніка», 1904 
• «Керівництво для невеликих бібліотек», 1911 — на довгі роки стає головним підручником при підготовці для бібліотек загальноосвітнього профілю
• Працювала над перекладом казкової повісті, написаної Сельмою Лагерлеф. В Пітербурзі у 1912 році надрукована вперше в перекладі зі шведської «Чудесное приключение мальчика по Швеции» переклад та передмова Л. Б. Хавкіна
• «Тризначні авторські таблиці Каттера», 1931
• «Індія»
• «М. О. Некрасов, його життя і твори»
• «Розповіді про Японію»
• «Сервантес»
• «Як люди навчились писати та друкувати книги».

Вшанування пам’яті

Меморіальну дошку заслуженому діячеві науки Любові Хавкіній відкрили 24 жовтня 2013 року на фасаді будівлі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

З 2009 року проводиться регіональний науковий конкурс імені Л. Б. Хавкіної, спрямований на професійний розвиток молодих науковців інформаційної, бібліотечної, архівної справи, музеєзнавців, культурологів, документознавців віком до 35 років. Переможці нагороджуються у номінаціях «Наукові праці» та «Інноваційні проекти».

Українському прозаїку Андрію Куркову – 60

23 квітня – 60 років від дня народження Андрія Юрійовича Куркова (1961), українського прозаїка, президента українського ПЕН  

Народився 23 квітня 1961 року в с. Будогощі Ленінградської області (Росія). Письменник, журналіст, кіносценарист. З раннього дитинства живе у Києві. 1983 року закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. З 1985 по 1987 служив охоронцем в Одеській виправній колонії № 51.

Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва “Дніпро”, сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 року член англійського ПЕН. Член Спілки кінематографістів України (з 1993) та Національної спілки письменників (з 1994). 1998 року став член Європейської кіноакадемії. З 1998 — постійний член журі премії Європейської кіноакадемії “Фелікс”. У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу “Юне слово”.

Писати почав ще в старших класах. Нині він є автором 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів. Курков — єдиний письменник країн пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його найпопулярніший роман “Пікнік на льоду” було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників — більше, ніж будь-яку іншу книжку будь-якого іншого сучасного українського письменника. Книги Куркова перекладені 36 мовами.

Оповідання “Последнее приземление. Краткая история одного внутреннего органа” нагадує історію із безслідним зникненням у 1994 році керівника секретаріату Народного Руху України Михайла Бойчишина, ідея якого щодо диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну із використанням постачання нафти до нафтопроводу “Одеса-Броди” викликала озлобленість тих, хто отримував багатомільйонні прибутки від того, що Україна не була енергетично незалежною.

На початку 2005 року Андрій Курков став персоною нон-грата в Росії. На теренах РФ припинено поширення його книг, зв’язок з його російським видавництвом “Петербургский писатель” розірвано. Однією з можливих причин такого явища Андрій Курков називає свої виступи у пресі під час помаранчевої революції, у яких він давав негативні оцінки щодо офіційної політики Росії та її втручання у хід українських виборів 2004 року.

У 2012 році нагороджений відзнакою «Золотий письменник України».

Читайте книги Андрія Куркова

Бібліограф рекомендує:

Курков, А. Бікфордів світ / Андрій Курков. – Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2019. – 378 с.

Це дуже серйозна та дуже сумна казка, сюжет якої складно переказати. Головні її теми – пам’ять про дитинство, розчарування у реальному світі, побоювання будь-яких змін, відсутність бажань, комплекс провини і безсилля перед життям. Роман жорсткий, абсурдний, проте цілком логічний. Ми всі прив’язані до бікфордового шнура в цілому вибуховому світі й тягнемо його за собою все життя.

Курков, А. Війна / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2019. – 640 с.

До цієї книжки увійшли твори Андрія Куркова, які пов’язані однією темою — війною.  «Щоденник Майдану та війни» — особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки.

  А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні.

Головна його турбота — як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни…

Курков, А. Гра у відрізаний палець / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2019. – 537 с.

 1997 рік… У Києві на даху будівлі СБУ знайдено труп. Установити особу загиблого виявилося нескладно: це відставний генерал, радник президента з питань оборони Броницький. Але ось що цікаво: у трупа чомусь відрізаний великий палець на правій руці…

 Розслідувати цю незвичайну справу доручено молодому лейтенанту міліції Віктору Слуцькому. У ході слідства доля зіштовхує його з Ніком Ценським — колишнім військовим перекладачем. З часом вони починають розуміти, що втягнуті в таємну і жорстоку гру спецслужб України та Росії, які вийшли на слід величезних грошей колишнього КДБ.

 Не раз піддаючи своє життя смертельній небезпеці, Віктор і Нік не відразу усвідомлюють, що вони всього лише пішаки в цій грі…  

Курков, А.  Львівська гастроль Джимі Хендрікса: роман / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2013. – 383 с.

«У житті найцікавіше — це життя», — сказав одного разу Андрій Курков, звертаючись до своїх читачів. І його новий роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса», де переплітаються дійсність і вигадка, де немає межі між реальністю і сюрреалізмом, яскраве тому підтвердження. Над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили… американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса. А по стародавніх вулицях міста носиться ночами старенька іномарка з людьми, жадаючими вилікуватися… До нового видання увійшли фотографії автора, головних героїв, а також вулиць і будинків Львова, де відбувалися основні події роману

Курков, А. Остання любов президента: роман / Андрій Курков. – Харків: Бібколектор, 2018. – 570 с.

«Остання любов президента» — майже детективна історія, яка сталася з людиною, що прийшла на вершину влади і заплатила за це своїм серцем у прямому та переносному сенсі. У президента чуже серце, більш того, це серце можна зупинити в будь-яку хвилину. Хто за цим стоїть і кому це вигідно? Що може врятувати президента і повернути йому здатність відчувати і любити?…

Курков, А. Пікнік на льоду / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2017. – 251 с.

Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які… поки ще живі.

Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо…

Курков, А. Приятель небіжчика: романи/Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2018. – 234 с.

 До книги ввійшли два гостросюжетних романи Андрія Куркова. У першому – «Приятель небіжчика» – головний герой шукає найманого вбивцю, щоб замовити… власне вбивство. Здавалося б, все передбачено. Та наслідки його рішення виявилися драматичними і несподіваними (а інакше у Куркова й не буває). Другий роман – «Не приведи мене в Кенгаракс» – містичний трилер. Його герой, студент, наймається супроводжувати таємничий вантаж, за яким починається справжнє полювання… Про те, як все відбувалося і що було далі – ви дізнаєтеся з книги…

Курков, А. Сірі бджоли: роман / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2018. – 300 с.

…У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє – пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого – сепаратисти. Головна турбота Сергійовича – як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл – всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолами до Криму, до татарина, з яким познайомився понад двадцять років тому на з’їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не може, що літо, проведене в Криму, навчить його не довіряти не тільки людям, а й власним бджолам.

Шенгенська історія / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2017. – 715 с., іл.  

21 грудня 2007 року, опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. Цієї ночі три молоді пари, що подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Піенагаліс, щоб відзначити «Шенгенську ніч» і поділитися один з одним планами на майбутнє. Інгрида і Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали й навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі й були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молодими та самовпевненими.
І поки вони сиділи за столом в очікуванні «шенгенської півночі», далеко від Піенагаліса до шлагбаума, який перекривав дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий із дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, щойно прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. На нього також чекала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І всі на одне ім’я – Кукутіс.

Курков, А. Щоденник майдану / Андрій Курков. – Харків: Фоліо, 2015. – 256 с.

Восени 2013 року Андрій Курков готував збірку есе про Україну для австрійського видавництва. Однак 21 листопада він зрозумів, що закінчити її він не зможе. Замість збірки есе для європейського читача була написана ця книга. У ній докладно, по днях автор описував, що відбувалося в Україні з самого початку Євромайдану. Це особистий щоденник письменника, що розповідає про життя в Києві і в країні під час Євромайдану, під час окупації Криму і після цих подій.

23 квітня – ювілейна дата у письменника, журналіста, кіносценариста Андрія Куркова

23 квітня – ювілейна дата у відомого в Україні і за кордоном письменника, журналіста, кіносценариста Андрія Куркова (народився 1961 року в селищі Будогощ, Ленінградської області).

Свої ранні твори він писав російською мовою. Перша публікація — гумореска у київському виданні «Рабочая газета» у 1979 році. Зараз Курков є автором понад 20 книг, які перекладені 36 мовами світу і потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. За його сценарієм знято понад 20 фільмів. За свої твори був нагороджений Орденом Почесного Легіону Франції.

У 2015 році Андрій Курков був гостем читачів Публічної бібліотеки Ковеля та презентував тут нову книгу – «Щоденник Майдану», яка перекладена кількома мовами та представлена зарубіжним читачам.

Разом зі своєю ірландською дружиною Елізабет Шарп письменник виховує трьох дітей.

Побажаймо йому міцного здоровся та творчого натхнення, нових книг та зустрічей з ковельчанами.

Підготувала: студентка Володимир-Волинського педагогічного

фахового коледжу ім. А.Ю. Кримського

Шайнюк Дарія

Свято книги

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права. У квітні 1995 року Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала це свято, і починаючи з 1996 року 190 країн світу відзначають його щорічно. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народилися або померли саме цього дня. Вважається, що книга – це найефективніший інструмент для передачі інформації. У Каталонії (Іспанія) уже понад 80 років існує традиція у цей день дарувати троянди і книги тим, кого любиш. Також стало традицією обирати місто, яке буде столицею книги. Цього року це Тбілісі.

Про важливість книг та читання є багато афоризмів:

• «Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев`яніння» Т. Шевченко
• «Вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, як не змінить її кращий друг або наставник» П. Павленко
• «Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити» Дідро
• «Людина з гарною книгою в руках ніколи не може бути самотньою» К. Гольдоні
• «Читання книги – це ніби розмова з найкращими людьми минулих століть» Р. Декарт
• «У моїх дітей, звичайно буде комп`ютер. Але спочатку вони отримають книги» Б. Гейтс

Цікаві факти про книгу:

• Найменшою у світі вважається книга нашого земляка Миколи Сядристого, яка є в тричі менша за насінину маку, а гортати її можна лише кінчиком загостреної волосинки.
• З 2004 року найбільшою книгою у світі вважається «Найбільша книга для малят», висота якої 6 метрів, ширина 3 метри, а вага – 492 кг.
• Найдовше речення у світі було написано Віктором Гюго у романі «Знедолені», що складається з 823 слів.

В нашому регіоні популяризує книгу та читання Публічна бібліотека Ковеля. Тут проводять презентації нових видань та зустрічі з письменниками. Книжковий фонд бібліотеки багатий та розмаїтий. Це – класика та твори сучасних авторів, серед яких популярні сьогодні: Л. Костенко, О. Забужко,  С. Жадан, А. Кокотюха, Ю. Андрухович, В. Шкляр, М. Кідрук, Дж. Мойєс,  Е. Гілберт… Крім художньої літератури є безліч цікавих книг з психології, філософії, історії мистецтва та інших галузей знань. Багато шанувальників книгозбірні дарують свої книжкові колекції, зокрема ковельчани та наші земляки, представники української діаспори з різних країн світу.

Ковельська Публічна бібліотека  вітає всіх шанувальників книг та запрошує до себе!

Студентка Володимир-Волинського педагогічного

фахового коледжу ім. А.Ю. Кримського

Шайнюк Дарія

23 квітня – Всесвітній день книги і авторського права

23 квітня – доленосна для світової літератури дата. У цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник, а також померли такі літературні велетні, як Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський. Тому природно, що саме цей день, за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО Всесвітнім днем книги.

 Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи.

Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм – покровителем Каталонії – у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року – день смерті Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги.

Чарівне місто Тбілісі – всесвітня столиця книги 2021 року.

Щодо авторського права – це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп’ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім’я власника авторського права та рік створення твору. 

Першим нормативним актом авторського права вважається «Статут королеви Анни», 23 квітня – Всесвітній день книги і авторського права прийнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності – спеціалізованої агенції Організації Об’єднаних Націй.  Її мета – розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.

Цікаві факти про книги

1. Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери. До цього людство завжди читало вголос.

2. Перша в світі газета з’явилася в Римі понад дві тисячі років тому. Вона називалася “Події дня”, але в ній не було новин, тільки царські укази і оголошення. Газета листувалася від руки, і гінці розвозили її знатним людям.

3. Найстаріша друкована кольорова книжка – китайське керівництво по каліграфії і малювання, було створено в 1633 році

4. До 18 століття в деяких бібліотеках книги були прикріплені до полиць ланцюгами, досить довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.

5. Римський імператор Марк Аврелій платив поетові Оппіану по золотій монеті за кожен написаний рядок. Оппіан написав дві поеми, про риболовлю та полювання, заробивши 20 000 монет.

6. Якщо кожен день читати по 10 сторінок, то за рік їх набереться 3650, а це як мінімум 12 книг.

7. 33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald’s.

8. Президент США Теодор Рузвельт читав по одній книзі в день.

9. Вираз “книжковий хробак” походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.

10. Засновник компанії Nike Філ Найт дозволяє заходити до власної бібліотеки тільки тим, хто зняв взуття.

11. В англійській мові є окремий термін для позначення запаху книг – бібліосмія. А страх того, що у вас не залишиться, що почитати називається абібліофобія.

12. Найвідоміший книжковий злодій, американець Стівен Блумберг, викрав 23 000 книг з 268 бібліотек, загальну вартість яких оцінили в 5 мільйонів доларів. А книга, яку в світі викрадали рекордну кількість разів – це книга рекордів Гіннеса.

13. До 1985 року американські видавництва часто використовували свинець у фарбі для друку. Тому тепер в США заборонено продавати або передавати дитячі книги, старше 33 років, без тесту на вміст свинцю.

14. Нейропсихологи кажуть що читання знижує рівень стресу на 68%.

15. “Німецький словник” вважається найбільшим в світі. Складати його почали брати Грімм в 1854 році, далі роботу продовжили інші, менш відомі автори, і праця була закінчена тільки в 1971 році. Словник налічує 34519 сторінок і виданий в 33 томах.

16. В різний час під заборону потрапляли такі книги як “Убити пересмішника”, Харпер Лі, “Лоліта”, Набокова, “Над прірвою в житі”, Селінджера, “1984” і “Скотний двір” Оруелла і навіть “Пригоди Гекельберрі Фінна” і ” Гаррі Поттер”.

17. Лише 2% книг в світі продаються накладом понад 500 000 примірників. Середній тираж книг в Україні – 3 000 примірників.

18. У своїх книгах Вільям Шекспір в 10 разів частіше писав слово “любов”, ніж “ненависть”.

19. Під час читання майже 50% часу наші очі дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть, як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.