Іншою важливою книгою в цей час могла б стати книжка Романи Романишин та Андрія Лесіва “Війна, що змінила Рондо”. Це своєрідна літературно-візуальна терапія не лише для дітей, але й для дорослих.

У її основу покладена історія-притча про війну, що прийшла в затишне місто Рондо, і про переможну боротьбу з нею. Ця книга пропонує м’який, нетравматичний спосіб говорити з дитиною про війну, наводячи на ключову думку: роблячи добре те, що вміємо, ми долаємо безсилля за будь-яких обставин. Виразні, наповнені багатьма шарами сенсів малюнки в книзі від “Аґрафки” стають такою ж важливою частиною історії, як і словесна оповідь.

2. Володимир Аренєв, автор фантастичних і фентезі-романів для дітей та дорослих (“Бісова Душа або Заклятий скарб”, “Порох із драконових кісток”, “Сапієнси” та ін.)

Для багатьох читання зараз в принципі неможливе, давайте в цьому зізнаємося. Складно читати, коли воюєш, сидиш без світла й їжі в підвалі або їдеш навстоячки в потязі багато годин поспіль. І голова забита геть іншим.

Але якщо ви в обставинах, які дозволяють читати, і якщо маєте книжки на вибір, – от дві мої рятівні. Їх однаково можуть читати й діти, і дорослі. Вони про казковий світ, але речі, про які вони говорять, дуже суголосні з тим, що переживає зараз країна. Це “Гобіт” і “Володар перснів” Дж. Р. Р. Толкіна. Я сам зараз серед того невеликого вибору, що маю, взявся за “ВП” англійською, читаю невеликими порціями – і це дуже терапевтичне читання.

Та загалом, якщо у вас є сили відірвати себе від новин і хоч півгодини присвятити читанню, – пробуйте це робити. Це як ліки. 

3. Марина Гримич, авторка понад 20 книжок прози (“Варфоломієва ніч”, “Фріда”, “Клавка”, “Юра” та ін.), науковиця, видавчиня

Пропоную дорослим перечитувати вголос “Енеїду” Котляревського. Чому?

• Читання ритмічного (поетичного) тексту вголос має ефект медитації;
• В “Енеїді” як тексті класичної літератури закладені всі світові сюжети, тобто там завжди знайдуться алюзії, аналогії тощо з сучасністю: війна, зрада, стратегія, тактика, дворушність, любов, відданість, звитяга, вірність, смерть, смерть в бою…. Список можна продовжити;
• У Котляревського все це набирає українських форм;
• У цьому творі немає паніки, соплів (вибачте за слово, але саме воно потрібне тут), “всьо пропало” тощо. Натомість є здоровий оптимізм;
• В “Енеїді” Котляревського та мова, яка, по-перше, співзвучна з лого нинішньої війни “Русский корабль, иди на*уй!”, а з іншого боку – це джерело афоризмів, якими можна збагатити наш сьогоднішній воєнний наратив.

А дітям я пораджу читати українські народні казки. Там завжди світло перемагає хтонь.

4. Іларіон Павлюк, автор містичних та фантастичних романів (“Білий попіл”, “Танець недоумка”, “Я бачу, вас цікавить пітьма”)

Я в ситуації, коли є потреба зняти напругу, читав би щось художнє. Белетристику, яка затягує в інший світ, в альтернативну реальність. Там можна обрати, хто що любить: хтось – щось веселе, хтось – страшне. Головне, щоб легко читалося.

Не можу тут не згадати книжки мого друга Доржа Бату (“Франческа. Повелителька траєкторій”, “Франческа. Володарка офіцерського жетона”, “Моцарт 2.0.”, “Таємниця старого Лами”). Вони чудові, оптимістичні й легкі. Може, для когось саме вони стануть гарною підтримкою.

Можливо, зацікавлять і мої книжки – вони не такі оптимістичні, але багатьох захоплюють.

Важливо, аби будь-яка втеча в інший світ була лише тимчасовим прихистком. Вона не повинна замінити справжнє життя, дії й рішення. Бо головне в цей час не втрачати концентрації і готовності діяти. А це нам зараз усім потрібно робити. Хай книжковий прихисток стане вашим тимчасовим сховищем, а потім – знову в бій!

5. Леся Воронина, дитяча письменниця, авторка понад 20 книжок, ведуча “Радіо Культура”

Дітям, підліткам і дорослим, охочим зануритися у світ, де здійснюються найфантастичніші мрії, добро завжди перемагає, а головне – автори яких мають блискуче почуття гумору і часом іронізують не лише над своїми героями, а й над читачем, такі книжки.

Найменшим дітям – книжки Джулії Дональдсон, найвідомішої в усьому світі британської письменниці, яка пише заримовані пригодницько-гумористично-фантастичні казки. Такі як “Груффало” в перекладі самого Віктора Морозова чи “В‘юрчик. Рибун-балакун” з розкішним перекладом Володимира Чернишенка, “Лікарка Плямка” – заздрю малим і їхнім батькам, які читатимуть їм вголос цю дивовижну, сповнену любові книжку в перекладі неймовірної Катерини Міхаліциної.

Книжкову графіку Катерини Штанко впізнаєш з першого погляду. Це абсолютне відчуття гармонії, поєднане з найвищою майстерністю та глибинним розумінням тексту, який вона ілюструє. Саме її естетські, сповнені світла та радості буття малюнки прищеплюють нашим дітям добрий смак та вміння відрізнити справжнє мистецтво від кічу. Та раптом, здивувавши всіх, пані Катерина взяла й написала фентезійний роман “Дракони, вперед!”, який миттєво став бестселером і переміг у конкурсі “Дитяча Книга року BBC – 2014”! Читати “Драконів” треба невідривно, занурюючись у хитре плетиво сюжету. Аж поки оповідь захопить тебе так, що до пізньої ночі ковтатимеш сторінку за сторінкою, накрившись ковдрою з головою й підсвічуючи собі ліхтариком!

І нарешті згадаю книжку, яку також не оминула премія “Дитяча книга року BBC”. Минулого року лауреатом став Петро Яценко з книжкою “Союз радянських речей”. Відчайдушна і, як виявилося, надзвичайно вдала спроба автора привернути увагу до речей, здавалося б, абсолютно знецінених, трешових, нецікавих, – і перетворити це на захопливий екскурс у життя “радянів” зразка пізньобрежнєвської епохи. Ця книга – універсальна, її з однаковим інтересом читатимуть молодші підлітки, “янгедалти” та їхні батьки, отримуючи ностальгійний кайф від зустрічі зі своїм совковим дитинством…

6. Андрій Кокотюха, автор понад 80 книжок різних жанрів для дітей та дорослих, журналіст

Я намагаюся читати хоча б 20-30 сторінок щодня. До початку прямої російської агресії читав щодня 100 сторінок. Спроба зберегти звичай читати дисциплінує, дозволяє тримати себе в руках.

Універсальної поради щодо читання нема. Але буквально вчора вирішили з одним колегою розпочати перечитувння “Пригод бравого вояка Швейка” Ярослава Гашека. Неодмінно – в українському перекладі авторства Степана Масляка. Дітям радив би щось героїко-пригодницьке. Або будь-яку книжку Сашка Дерманського.

Джерело