«Їх мрія – вільна Україна»

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

Бій під Крутами – лише одна невеличка віха українських визвольних змагань. Відтоді Україна зазнала багатьох потрясінь, значно більших, ніж протистояння її юних патріотів більшовицькій навалі. Чому ж ми знову й знову повертаємося у згадках в той день, чому він такий важливий для незалежної України?

Відповідь на це питання шукали учасники історичної години, присвяченої 100-річчю бою під Крутами. Присутні – громадськість міста й району, представники влади, студентська й учнівська молодь – своїми роздумами, поезією та піснями створили літературно-музичну композицію, якою вшанували лицарів Крут. Їх подвиг – перша жертва, принесена з любов’ю на вівтар Батьківщини і перша перемога українського національного духу. У тому нерівному бою оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Вони зупинили наступ більшовиків і відступили, руйнуючи за собою колії і мости. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який засвідчив міжнародне визнання української незалежності.

  Крути – слава і смуток України, символ національної честі, початок нової української історії, народження нового українця, який розриває багатовікові пута московської неволі. 29 січня у нашому національному календарі – це день відновлення збройної боротьби нації за свою Незалежність. День, коли Україна згадала заповіт гетьмана Мазепи: «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права!» Крутянці дали нам вікопомний урок: держава мусить мати боєздатну, модерну армію.

Сьогодні перед нашою країною знову стоїть питання: бути чи не бути? Боротьба за незалежність триває. На сході України б’ються із ворогом її сини. Будьмо ж гідними їх звитяги і подвигу вояків, що впали в бою під Крутами. Бо з вірою і надією дивляться на нас герої з високих небес.