Мова – правдивий свідок історії
В вас мудрість вічна і любов жива…
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Протягом багатьох років учених цікавить питання: коли і як народилася слов’янська писемність. У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки – так писали наші предки, коли ще були язичниками. Після прийняття християнства вони почали користувалися римськими й грецькими письменами. І було так доти, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм був створений алфавіт, який ліг в основу слов’янського письма.
Ця слов’янська азбука, кирилиця, вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної абетки багатьох народів Європи. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов’ян. На їх честь встановлено свято – День слов’янської писемності і культури (24 травня).
Молода європейська держава Україна зі здобуттям своєї незалежності також вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. З цієї нагоди в бібліотеці організована виставка літератури «Душа народу бринить у слові», яка подає матеріали про життя та просвітницьку діяльність солунських братів, розповідає про подальший розвиток і долю нашої рідної мови. Запрошуємо ознайомитися з матеріалами виставки усіх, хто цікавиться історією та культурою великого слов’янського роду.
Автор admin