«Видатні українські вчені у світовій науці»
Українська Земля є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. Та багатосотрічна бездержавність, століття імперського гноблення призвели до парадоксу – сучасні українці практично не знають своїх видатних співвітчизників. Чужі народи воліли мати у своєму національному пантеоні знаменитих українців, заперечуючи при цьому їхній український родовід. Чимало українських вчених, зокрема природодослідників, було безпідставно репресовано в лихі роки сталінських беззаконь, їх імена було суворо заборонено навіть згадувати. В останні роки стараннями окремих дослідників повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Наш святий обов’язок – знати свою історію і своїх світочів, котрі спричинилися до вагомих здобутків земної цивілізації. Їх відкриттями до цих пір користується весь світ… Чи знали Ви, що Рентген-апарат, вертоліт, електричний трамвай – всі ці речі, якими користуються практично всі люди нашої планети, були зроблені вправними руками і світлими головами наших співвітчизників?
Залучати юних до читання, сприяти засвоєнню ними національного культурного спадку, культивувати гордість за нашу країну, наш талановитий народ допомагають бібліотечні заходи. Серед них – година цікавої інформації «Видатні українські вчені у світовій науці», в якій взяли участь старшокласники міської гімназії під час екскурсії до бібліотеки. Розповідь бібліотекаря доповнили відеоролики про наукові досягнення уродженців нашої Батьківщини.
Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі. Народився 1845 року в містечку Сенча Полтавської губернії в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію. Виявив себе здібним винахідником. Свої електротехнічні експерименти розпочав у Санкт-Петербурзі – столиці Російської імперії. Розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений на дерев’яних стовпах. У 1880 р. випробував у Петербурзі перший у світі електричний трамвай. Але власники кіннозалізничних доріг, які вклали великі капітали в кінний трамвай, перешкодили практичному здійсненню проекту Піроцького. Зате його дослідами зацікавились європейці і за його схемою побудували усі свої трамвайні лінії. До Петербурга винахід повернувся аж через 27 років.
Федір Піроцький проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії, був автором проекту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях — будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв’язку, артилерійській і ракетній техніці.
Винахідник доживав віку в Україні, в Херсонській губернії – у великій бідності, та, незважаючи на скрутне матеріальне становище, він продовжував дослідження, випускав книги і писав статті в журнали. Хвороби й нестатки вкоротили йому віку. Помер Федір Піроцький у 52 роки. Щоб оплатити похорон, довелося продати його особисте майно.
Іван Павлович Пулюй народився в 1845 р. в містечку Гримайлів, нині –Тернопільської області, а працював в Австрії. Він – віртуозний конструктор і експериментатор, автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами. Вчений стояв біля витоків одного із найвидатніших винаходів людства – відкриття “Х-променів”- які можуть пронизувати тіло, які пізніше були названі рентгенівськими. Для своїх дослідів він сам видував скляні трубки, спеціально для цього освоївши ремесло склодува. Сконструйована ним трубка, що випромінює Х-промені – прообраз сучасних рентгенівських апаратів, була відзначена Срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. У всьому світі вона стала відома як «лампа Пулюя» і навіть протягом деякого часу випускалася серійно. За допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки з шпилькою, що лежить під нею, а також першим у світі зробив знімок скелета. Серія рентгенограм органів людини, виконана Пулюєм, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Сконструйована за 14 років до відкриття В. К. Рентгена, вона генерувала промені, названі згодом рентгенівськими, хоча Пулюй відкрив їх за 3 роки до Рентгена. Працював Іван Павлович також у галузі розвитку телефонних мереж та будівництва електростанцій.
Протягом 32 років професор І. П. Пулюй очолював кафедру фізики технічного університету в Празі, був державним радником з електротехніки Чехії і Моравії, що входили тоді до складу Австрійської імперії. В 1916 році йому запропонували посаду міністра освіти Австрії, від якої він відмовився за станом здоров’я. Помер у 1918 році в Празі, де й похований
Крім величезного внеску в розвиток світової науки, Іван Пулюй упродовж усього життя провадив напружену і плідну діяльність, спрямовану на національне відродження України. Про ту роль, яку відігравало в його житті служіння українській національній ідеї, можна судити з висловлювання самого Пулюя: “Електротехніка, та найновіша й величава наука, на котрої полі я чимало потрудився, близька і дорога моєму серцю, але ще ближча і дорожча наша мова, наша література і доля народу нашого”. Працюючи майже все свідоме життя за межами України, Пулюй узяв на себе обов’язок розбудови усієї системи освіти – від початкової школи до українського університету у Львові, від підручників для гімназій до публікації актуальних наукових праць українською мовою, від невеликого молитовника до повного видання Біблії. Досягнувши особистих вершин у науці, він наполегливо торував шлях до таких вершин іншим. Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй, який знав 14 мов, зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту, виданих в 1903 році.
Сікорський Ігор Іванович (нар. 1889 р. в Києві, пом. 1972, США) — український та американський інженер (авіаконструктор), один із перших у світі творців літаків та вертольотів.
Народився в сім’ї Івана Сікорського, професора-медика Київського університету. Закінчив Морський кадетський корпус (1903–1906) в Петербурзі та Київський політехнічний інститут (1907–1911). Ще студентом Київської Політехніки спроектував і побудував 6 моделей літаків та гелікоптер, ідею якого йому навіяли малюнки повітряного ґвинта Леонардо да Вінчі. В 1911 році на своїх літаках здійснював показові польоти та встановив світовий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами — 111 км/год. У 1912–1918 роках конструює цілу серію нових типів літаків. 1918 року емігрував до США, де заснував авіаційну фірму та за 20 років збудував близько 17 надзвичайно успішних літаків та 18 гелікоптерів, які принесли США престиж та рекорди, стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани. Сконструював одногвинтові та турбінні гелікоптери, гелікоптери-амфібії, які були прийняті на озброєння Збройними силами США. Його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном. На гелікоптерах Сікорського вперше здійснено переліт через Атлантику (1967) і Тихий океан (1970). Про високу гарантію польотів на гелікоптерах І. Сікорського свідчать факти постійного використання їх президентами США як VIP-транспортних засобів.
Сергій Павлович Корольов (1906, Житомир, Волинська губернія, – 1966, Москва,) — український радянський вчений у галузі ракетобудування, основоположник практичної космонавтики, конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів. Академік АН СРСР
Сім років (1939–1945) зазнавав катувань у ГУЛАЗІ, де разом з іншими ув’язненими вченими, був силоміць залучений до розробок балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення з концтабору очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос.
Стів Возняк — піонер комп’ютерних технологій, конструктор одного з перших персональних комп’ютерів у світі (США), співзасновник фірми Apple (разом з Стівеном Джобсом). Удостоєний найвищої Національної нагороди США за прогресивні наукові досягнення.
В даний час Стів Возняк проживає в місті Лос-Гатос (Каліфорнія, США), активно займається доброчинністю — підтримує молоді таланти та допомагає знедоленим.
Леонард Клейнрок – професор інформатики в університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі очолив команду вчених, яка створила мережу ARPANET, яка пізніше перетворилася в сьогоднішній Інтернет. Його дослідження привернули увагу Агентства передових дослідницьких проектів (ARPA), яке тоді отримало завдання – створити комп’ютерну мережу для військових. Мережа повинна була служити для зв’язку між командними пунктами системи оборони США. Принцип пакетної пересилки даних, створений Клейнроком, ідеально підходив для їх проекту. Професор Клейнрок був удостоєний вищої наукової нагороди США — Національної наукової медалі.
