Щороку 18 травня світ відзначає Міжнародний день музеїв, щоб привернути увагу до їх важливої ролі у збереженні надбань культури й історії
Музеї – це експонати, наукова робота, просвітницька справа, – а наповнюють їх життям, своєю енергією віддані своїй справі фахівці. Саме така людина була у нас в гостях – Любов Олексіївна Мержвинська, яка 38 років працювала науковим співробітником Колодяженського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Це неймовірно цікава особистість, її ерудиція, знання, а головне – любов до справи усього життя робили її екскурсії неповторними, незабутніми. Як влучно зауважила одна з гостей нашої зустрічі, пані Любов належить до родини Косачів. Справді, так неперевершено розповідати про цих великих українців може тільки людина, рідна по духу.
Любов Олексіївна познайомила нас ближче з батьком цієї унікальної родини, Петром Косачем. Ми більше знаємо про Лесю, Олену Пчілку, її таланових дітей, а їх батько був для нас ніби в їх тіні. Насправді це був фундамент, на якому трималося все. Люблячий, турботливий, порядний, підприємливий, він забезпечував фінансове, матеріальне підгрунтя для існування родини. Свою розповідь Пані Любов ілюструвала його листими до рідних – скільки ж у них ніжності, тепла, розуміння, піклування!
За спогадами Ольги Косач- Кривинюк,Леся найбільше успадкувала батькові риси – шляхетність, виваженість, толерантність, велику відповідальність за обрану справу. Саме Петру Антоновичу ми завдячуємо тому, що Колодяжне стало колискою її таланту, що для неї Волинь стала “найріднішим рідним краєм”, що садиба зрештою стала меморіальним музеєм і зберігає пам’ять про нашу геніальну українку для всіх прийдешніх поколінь.
Автор admin
