1 листопада – день пам’яті Петра Яцика

01.11.2023 о 13:26 | Категорія: Новини

213144711_2773337142790564_4533485482529989495_n

«Я дійшов висновку, що давати гроші на справи, які я вважав вартісними, так само приємно, як заробляти їх». Ці слова належать видатному українцеві Петру Яцику (7 липня 1921, Синьовидсько Вижнє, Сколівський повіт, Станіславське воєводство — 1 листопада 2001, Торонто, якого воєнне лихоліття, складні життєві обставини змусили залишити батьківську хату і вирушити до Канади, де він став одним з найуспішніших бізнесменів.

Петро Яцик не належав до пихатих скоробагатьків, що не могли й не можуть скласти собі ціни. Він не «вкладався» у вілли, яхти, автівки, літаки. Та на популяризацію українського слова, думки, культури — Петро Яцик витратив мільйони доларів.
Опинившись після ІІ Світової у Канаді з «сімома долярами в кишені», Петро важко «крутився», аби стати «на ноги». Не цурався жодної роботи, працював у ресторані, мив посуд, збирав цент до цента. І в 1950 році разом з партнерами назбирав на українську книгарню «Арка» в Торонто.
Через два роки відкрив меблевий магазин, а потім заснував будівельну фірму, яка стала справою його життя і принесла йому мільйонні статки.
Не чекаючи на вдячність, Петро Яцик багато зробив для України. Коли в Україні нищилося все українське, він активно підтримував масштабні українські проекти.

Він уславився своєю багатогранною меценатською діяльністю, адже надав велику фінансову підтримку збереженню й розвитку української історії, мови, культури, освіти.

За його фінансової підтримки у діаспорі з’явилася знаменита багатотомна «Енциклопедія українознавства», десятитомна «Історія України-Руси» М. Грушевського англійською мовою, англомовний “Атлас історії України”.

Серед найголовніших проєктів, профінансованих Яциком:

Він – один із засновників Міжнародного конкурсу знавців української мови.

БІБЛІОТЕКА РЕКОМЕНДУЄ:

images-reviews-jacyk_slaboshpytskyi_0

Книжка Михайла Слабошпицького  окреслює життя і діяльність Петра Яцика — мецената, що народився в селі на Львівщині й розбагатів у Канаді.

Слабошпицький знав Яцика особисто. Із цього, власне, він і починає книжку: знайомство, гостювання в будинку Яцика, історія про те, як той «придбав» порцеляновий чайник за 15 тисяч доларів, виплативши кредит за підприємство, яке «не пішло». Слабошпицький запитує Яцика: «Можна, я почну свої мемуари з такої фрази: “Мільйонер готував мені вечерю?”». Завдяки авторовим спогадам, діялогам, думкам книжка стає не лише історіографічною працею, а й важливим джерелом. Слабошпицький уводить у текст багато цитат Яцика з інтерв’ю та його саможиттєпису (донині неопублікованого). Рейнолдс, навпаки, актуалізує нормативно-правові акти, періодику, хоч не гребує і мемуарами.  Слабошпицькому багато інформації надала донька Петра Яцика, Надія.

КНИЖКА ЧЕКАЄ НА ВАС У ВІДДІЛІ АБОНЕМЕНТУ!

 

 

 

 

Автор

Коментарі закриті.