«За Україну, за її волю»

Московська імперія зробила все, щоб українці забули своїх героїв. Але, як легендарний птах-фенікс, воскресала стрілецька пісня. Вона йшла до бою поруч із вояками УПА, попри смертельну небезпеку, її берегли сміливці у своїх серцях. Багато десятиліть довелось їй бути у підпіллі. Нескорені і винахідливі співали її, замінивши заборонені слова «січовий стрілець» на помірковані «молодий козак», але зберігши могутній невмирущий дух. І щойно тепер, коли до нас повертається наша історія, ми з подивом виявляємо: улюблені пісні, які ми вважали народними, мають конкретних авторів.

Літературно-музична година «За Україну, за її волю» за допомогою стрілецьких пісень, архівних фотографій, кадрів старої кінохроніки повернула 10-класників ЗОШ №5 у ті славні часи. Століття тому Українські Січові Стрільці підняли прапор боротьби за українську незалежність. Його підхопили студенти під Крутами, повстанці Холодного Яру, вояки УПА, нескоренні українські поети, а нині  – нове покоління борців – воїни Небесної Сотні, солдати Української Армії, добровольці, що стали в обороні нашої Вітчизни. Ми дістали у спадок волелюбний дух січових стрільців, а головне – незалежну державу, за яку вони боролись, і яку ми маємо зберегти.