30 березня – 100 років від дня народження Олексія Івановича Дея

Олексій Іванович Дей (30 березня 1921 — 6 серпня 1986) — український літературознавець, фольклорист. Автор праць з історії української літератури, журналістики, фольклористики, книгознавства. Народився 30 березня 1921 року в селі Синявці (тепер Менського району Чернігівської області). У 1942 закінчив Об’єднаний Український університет у Кизил-Орді (Казахської РСР). Протягом 1962—1986 працював завідувачем відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР.

Він — автор понад 300 наукових праць із фольклористики, літературознавства, журналістики. У доробку О. І. Дея — дослідження про фольклористичну діяльність М. Рильського, М. Павлика, В. Гнатюка, Лесі Українки. А. Кримського та ін., про зв’язок із фольклором творчості Марка Вовчка, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Рильського та ін. Особливу увагу Олексій Іванович приділяв життю й діяльності І. Франка. За франкознавчі дослідження він був удостоєний премії ім. І. Я. Франка АН УРСР (1983).

Протягом 12 років (з 1947 р.) він створював картотеку псевдонімів та криптонімів діячів української культури й осіб, які певною мірою були пов’язані з нею. На основі картотеки було підготовлено «Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.)» (1969). При цьому він використав доробок Ярослава Дашкевича з цієї тематики (який він підготував у 1946—1949 роках як працівник Львівської державної бібліотеки, але не видав, оскільки в 1949 році був арештований), не згадавши про це. Після звернення Дашкевича, було проведене розслідування, за результатами якого партійне бюро інституту визнало поведінку Дея як «недостойну високого звання комуніста і радянського науковця» та зобов’язало його «юридично оформити використання матеріалу, що збирався у плановому порядку як державна тема Львівською державною науковою бібліотекою».

Розробив наукову концепцію видання багатотомної серії «Українська народна творчість», підготував збірник фольклорних записів З. Доленги-Ходаковського (1974), О. та Ф. Бодянських (1978), Марка Вовчка та О. Марковича (1983); редагував і рецензував бібліографічні покажчики.

Джерела та література

• П. І. Скрипник. Дей Олексій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 308. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• М. К. Дмитренко. Дей Олексій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
• УРЕС
• Олексій Іванович Дей: бібліогр. покажч. пр. (1947—1988) / упоряд. М. К. Дмитренко. — К., 1990.
• Березовський І. П. Дей Олексій Іванович / І. П. Березовський // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 25.
• Дей Олексій Іванович // Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 196.
• Скрипник П. І. Дей Олексій Іванович / П. І. Скрипник // ЕІУ: в 5 т. — К., 2004. — Т. 2 : Г–Д. — С. 308.
• Качкан В. Дей Олексій Іванович / В. Качкан // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. слов. — Львів, 2005. — Вип. 12. — С. 137—138.
• Дея О. І. Бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек. — К., 2009. — С. 57.