Іду по життю із любов’ю

«Іду по життю із любов’ю»

Таке кредо Анатолія Семенюка, творчий ювілейний вечір якого відбувся в бібліотеці.

Є люди, що років не знають,

Їх серце пульсаром горить,

Біду й перешкоди долають,

Душа до вершини манить

На черговій здобутій життєвій і творчій височині – не «холодне каміння і сніг», а велелюдно, тепло і сонячно. Бо поруч – всі, кого подарувала доля, а він не розгубив на життєвих дорогах, з ким з’їдено не один пуд солі й заспівано море пісень. Рідні, близькі, друзі, сусіди, колеги, шанувальники – щиро вітали ювіляра, позаду в якого – великий трудовий шлях від колгоспника, робітника до керівника підприємств. Міський голова, депутат обласної та міської рад, журналіст, краєзнавець, письменник, громадський діяч – це віхи неспокійного і далеко не романтичного буття. Багато корисних справ за плечима. Це і реформа електричних мереж міста і району, і будівництво виробничо-технічної бази для енергетиків, формування проукраїнського обличчя міста і його духовності. Це щоденна праця з людьми, їх проблеми, клопоти, здобутки і негаразди. Це і заслужена їх вдячність, шана й повага. Багато всього береже пам’ять – безробіття і безгрошів’я, затяту боротьбу за виживання, напружену працю, перемоги та успіхи, горе і радість. І несподіване відкриття в собі поетичного таланту і потягу до літературної творчості.  

У складний для України час становлення незалежної держави Анатолій Володимирович дві каденції поспіль очолював міську громаду. І сьогодні він робить свій вагомий внесок у культурну та історичну скарбницю Ковельщини, активно займається громадською, журналістською діяльністю, долучається до виховання молодого покоління в любові до рідного краю. 23червня 2016 року рішенням сесії міської ради А. Семенюку присвоєно звання “ Почесний громадянин міста Ковель”.

Анатолій Семенюк плідно працює як журналіст і краєзнавець. Результатом дослідницької  роботи по вивченню історії міста стали статті у наукових збірках і періодичних виданнях та книги, які будуть завжди актуальними й затребуваними: «Ковель – минуле і сучасне», «Легенди Ковеля», «Благодать Божа», «Благовіщенська святиня – історична пам’ятка архітектури та духовності”, «Ковель: шлях через віки». «Ковельщина: історія, слава і доля», «В обіймах мистецтва».  Фотоальманах «Ковель», виданий у співпраці із фотомайстром Василем Слободяном, став своєрідною візитівкою міста. Анатолій Володимирович  – один із тих, хто пише історію Ковеля, про його минуле і сьогодення, про події з життя громади, про досягнення в галузі освіти, культури, охорони здоров’я, духовності, про людей, котрі є гордістю і славою Ковельщини. Він – справжній літописець нашого краю початку ІІІ тисячоліття!

Поетична творчість стала одним із покликань Анатолія Володимировича, можливістю висловити те, що на серці, найсокровенніші думки й почуття. Свій перший вірш він написав у 49. Відтоді написано сотні віршів, які склали 8 поетичних збірок: «Копай криницю у собі», «Мить істини», «Золота підкова», «Цілющий попіл», «Чом гірчать достиглі яблука», «Золота красуня», «На крилах вітру». У співавторстві з композиторами створено десятки пісень. Є оповідання, нариси, поеми, навіть п’єси. Створені за мотивами історичних легенд, вони ожили на сцені Волинського драматичного театру, де ролі королеви Бони і Лесі Українки зіграла заслужена артистка України Світлана Органіста.

Анатолій Володимирович , як усі справжні поети, по-лицарському схиляється перед жінкою, її вродою і внутрішньою красою, даром кохати. Він і сам усе життя закоханий, поети без цього не можуть. Адже жінки – це ті самі музи, що відбирають сон і спокій, дарують натхнення. Для нього кожна жінка – красуня, кожна – квітка! А найбагатша гама почуттів – замилування, захоплення, палка жага, вдячність, покаяння, обожнення – звучить у присвятах тій, яка стала долею і берегинею роду, – дружині, Марії.

Сьогодні відбулась іще одна знакова подія – це презентація нової збірки А. В. – «Клич сизокрилої чайки». А ковельські артисти подарували всім неймовірний настрій.